Склад системи протипожежного захисту

Системи протипожежного захисту поділяються на*:

1. системи пожежної сигналізації
2. автоматичні системи пожежогасіння;
3. автономні системи пожежогасіння локального застосування, наприклад, вогнегасники;
4. системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей:
5. системи протидимного захисту;
6. системи централізованого пожежного спостерігання;
7. системи диспетчиризації СПЗ.

*Згідно з ДБН В.2-56:2014

Також до СПЗ належать:

1. блискавкозахист;
2. ліфти пожежні;
3. пожежні кран-комплекти;
4. протипожежні двері, клапани, ворота, завіси (екрани) тощо.

У загальному, комплексна система протипожежного захисту насправді складається з 3-х окремих підсистем об’єднаних в одну:

• системи виявлення пожежі (задимлення, загорання);
• системи оповіщення про пожежу (голосового, та передачі інформації на пожежний пульт);
• системи пожежогасіння.

Система виявлення пожежі

Система виявлення пожежі (джерела загорання) або пожежна сигналізація комплекс технічних засобів і (або) організаційних заходів, призначений для своєчасної сигналізації про пожежу на її початковій стадії, а також для формування командного імпульсу на включення систем протипожежного захисту (протидимного захисту).

Основними робочими приладами системи є датчики:

• Задимлення (реагують на появу диму в приміщенні, але не можуть використовуватись в приміщеннях, де буває дим не від джерела несанкціонованого загорання, наприклад, кухні та приміщення де дозволено курити кальян та цигарки), часто комбінуються з датчиками CO2;
• Температурні датчики (Реагують на підвищення температури в приміщенні до відповідного рівня. Дозволяють ідентифікувати загорання за температурою, що підвищується під час горіння);
• Датчики полум’я (використовуються у великих приміщеннях та на відкритих майданчиках) виявлення відбувається за допомогою інфрачервоного випромінювання.
• Комбіновані - являють собою комбінацію кількох видів дачтиків.

Система оповіщення про пожежу

Система пожежного сповіщення - це комплекс засобів та заходів, що сповіщають людей про виникнення пожежі,

Поділяються на систему голосового сповіщення людей, що знаходяться в приміщенні та систему сповіщення МНС про виникнення загорання. Також цю систему називають пожежною сигналізацією, оскільки її завдання - сигналізувати про виникнення пожежної небезпеки після отримання сигналу від системи виявлення пожежі.

Схеми пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, відповідно до ДСТУ ISO 7240-1:2007 (ISO 7240-1:2005, ІDТ):

Схеми систем пожежної сигналізації та оповіщування

• А — пожежний сповіщувач;
• В — устатковання керування та індикації (пожежний приймально-контрольний прилад);
• С — устатковання оповіщування про пожежу;
• D — ручний пожежний сповіщувач;
• E — пристрій передавання пожежної тривоги;
• F — пункт приймання пожежної тривоги (пожежного спостерігання);
• G — пристрій керування автоматичними засобами протипожежного захисту;
• H — автоматичні засоби протипожежного захисту;
• J — пристрій передавання попереджень про несправність;
• K — пункт приймання попереджень про несправність;
• L — устатковання електроживлення.

Примітка. Передавання та приймання сигналів пожежної тривоги та попередження про несправність із захищуваних приміщень можна забезпечити через загальний канал зв’язку (тобто позиції Е та J, а також F та К можна поєднати).

Система звукового оповіщування про аварійні ситуації

Пояснення:

• С1 — система виявляння аварійної ситуації (наприклад система пожежної сигналізації);
• С2 — пристій для ручного ініціювання тривоги;
• С3 — устатковання керування та індикації системи звукового оповіщування;
• С4 — гучномовець;
• С5 — пристрій світлового попередження; Національна примітка Під словом «попередження» йдеться про «сигналізацію»
• С6 — пристрій дотикового попередження;
• С7 — устатковання електроживлення (може бути таке саме, як на рисунку 1, позиція L).

Система пожежогасіння

Система пожежогасіння - це найголовніша діюча підсистема комплексної системи протипожежного захисту, що являє собою комплекс засобів, завданням котрих є, безпосередньо, гасіння полум’я.

Системи пожежогасіння поділяються на:

• Водні - безпечні для людей, але не для майна. Вода ефективно гасить полум’я, і не заподіює шкоди здоров’ю людей, проте завдає значні збитки обладнанню, продукції, меблям та внутрішній частині будівлі;
• Порошкові - гасять полум’я за допомогою розпилення порошку на осередок загоряння, порошок є дуже поширеним засобом в ручних вогнегасниках і використовується здебільшого для гасіння локальних осередків загоряння. Порошок є відносно безпечним для людей і не завдає істотної шкоди майну, на яке розпилюється;
• Пінні - гасячим агентом є піна, що покриває осередок загорання і припиняє процес горіння, є більш небезпечною для людей, ніж вода та порошок і ефективно гасить хімічні речовини;
• Газові - основною діючою речовиною є інертний газ, що витісняє кисень з приміщення і створює умови, при яких концентрація кисню не є достатньою для можливості процесу горіння. Цей тип системи пожежогасіння використовується, зазвичай, в серверних та інших кімнатах з електронним обладнанням. Газ ефективно гасить полум’я і не пошкоджує обладнання, але для використання даної гасячої речовини необхідною умовою є відсутність людей в місці розпилення газу.