Склад системи протипожежного захисту
Системи протипожежного захисту поділяються на*:
- Системи пожежної сигналізації.
- Автоматичні системи пожежогасіння;
- Автономні системи пожежогасіння локального застосування, наприклад, вогнегасники;
- Системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей:
- Системи протидимного захисту;
- Системи централізованого пожежного спостерігання;
- Системи диспетчиризації СПЗ.
*Згідно з ДБН В.2-56:2014
Також до СПЗ належать:
- Блискавкозахист;
- Ліфти пожежні;
- Пожежні кран-комплекти;
- Протипожежні двері, клапани, ворота, завіси (екрани) тощо.
В цілому, комплексна система протипожежного захисту насправді складається з 3-х окремих підсистем об’єднаних в одну:
- Системи виявлення пожежі (задимлення, загорання);
- Системи оповіщення про пожежу (голосового, та передачі інформації на пожежний пульт);
- Системи пожежогасіння.
Система виявлення пожежі
Система виявлення пожежі (джерела загорання) або пожежна сигналізація комплекс технічних засобів і (або) організаційних заходів, призначений для своєчасної сигналізації про пожежу на її початковій стадії, а також для формування командного імпульсу на включення систем протипожежного захисту (протидимного захисту).
Основними робочими приладами системи є датчики:
- Задимлення (реагують на появу диму в приміщенні, але не можуть використовуватись в приміщеннях, де буває дим не від джерела несанкціонованого загорання, наприклад, кухні та приміщення де дозволено курити кальян та цигарки), часто комбінуються з датчиками CO2;
- Температурні датчики (Реагують на підвищення температури в приміщенні до відповідного рівня. Дозволяють ідентифікувати загорання за температурою, що підвищується під час горіння);
- Датчики полум’я (використовуються у великих приміщеннях та на відкритих майданчиках) виявлення відбувається за допомогою інфрачервоного випромінювання.
- Комбіновані - являють собою комбінацію кількох видів дачтиків.
Система оповіщення про пожежу
Система пожежного сповіщення – це комплекс засобів та заходів, що сповіщають людей про виникнення пожежі,
Поділяються на систему голосового сповіщення людей, що знаходяться в приміщенні та систему сповіщення МНС про виникнення загорання. Також цю систему називають пожежною сигналізацією, оскільки її завдання - сигналізувати про виникнення пожежної небезпеки після отримання сигналу від системи виявлення пожежі.
Схеми пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, відповідно до ДСТУ ISO 7240-1:2007 (ISO 7240-1:2005, ІDТ):
Схеми систем пожежної сигналізації та оповіщування
- А — пожежний сповіщувач;
- В — устатковання керування та індикації (пожежний приймально-контрольний прилад);
- С — устатковання оповіщування про пожежу;
- D — ручний пожежний сповіщувач;
- E — пристрій передавання пожежної тривоги;
- F — пункт приймання пожежної тривоги (пожежного спостерігання);
- G — пристрій керування автоматичними засобами протипожежного захисту;
- H — автоматичні засоби протипожежного захисту;
- J — пристрій передавання попереджень про несправність;
- K — пункт приймання попереджень про несправність;
- L — устатковання електроживлення.
Примітка. Передавання та приймання сигналів пожежної тривоги та попередження про несправність із захищуваних приміщень можна забезпечити через загальний канал зв’язку (тобто позиції Е та J, а також F та К можна поєднати).
Система звукового оповіщування про аварійні ситуації
Пояснення:
- С1 — система виявляння аварійної ситуації (наприклад система пожежної сигналізації);
- С2 — пристій для ручного ініціювання тривоги;
- С3 — устатковання керування та індикації системи звукового оповіщування;
- С4 — гучномовець;
- С5 — пристрій світлового попередження; Національна примітка Під словом «попередження» йдеться про «сигналізацію»
- С6 — пристрій дотикового попередження;
- С7 — устатковання електроживлення (може бути таке саме, як на рисунку 1, позиція L).
Система пожежогасіння
Система пожежогасіння – це найголовніша діюча підсистема комплексної системи протипожежного захисту, що являє собою комплекс засобів, завданням котрих є, безпосередньо, гасіння полум’я.
Системи пожежогасіння поділяються на:
- Водні – безпечні для людей, але не для майна. Вода ефективно гасить полум’я, і не заподіює шкоди здоров’ю людей, проте завдає значні збитки обладнанню, продукції, меблям та внутрішній частині будівлі;
- Порошкові – гасять полум’я за допомогою розпилення порошку на осередок загоряння, порошок є дуже поширеним засобом в ручних вогнегасниках і використовується здебільшого для гасіння локальних осередків загоряння. Порошок є відносно безпечним для людей і не завдає істотної шкоди майну, на яке розпилюється;
- Пінні – гасячим агентом є піна, що покриває осередок загорання і припиняє процес горіння, є більш небезпечною для людей, ніж вода та порошок і ефективно гасить хімічні речовини;
- Газові – основною діючою речовиною є інертний газ, що витісняє кисень з приміщення і створює умови, при яких концентрація кисню не є достатньою для можливості процесу горіння. Цей тип системи пожежогасіння використовується, зазвичай, в серверних та інших кімнатах з електронним обладнанням. Газ ефективно гасить полум’я і не пошкоджує обладнання, але для використання даної гасячої речовини необхідною умовою є відсутність людей в місці розпилення газу.
