Системи пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-56:2014

Загальні вимоги

Системи пожежогасіння (АСПГ) поділяються за конструктивним виконанням, характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння, за способом пуску відповідно до ДСТУ 2273.

Вибирати АСПГ слід з урахуванням характерних небезпечних факторів можливої пожежі, а також впливу вогнегасної речовини на довкілля та людей

Системи пожежогасіння повинні забезпечувати:

• спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;

• розрахункову інтенсивність подачі та/або необхідну концентрацію вогнегасної речовини;

• локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або її ліквідацію.

Автоматичні системи пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції системи пожежної сигналізації. Будинки та приміщення, що захищаються АСПГ, для яких сигнал запуску не формується СПС, повинні обладнуватися СПС для увімкнення СПДЗ і CO.

Для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам’яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше, необхідно використовувати модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорянь. Місцевий ручний пуск таких систем необхідно розміщувати відповідно до 13.4.7.

Якщо у приміщеннях, які не категоруються згідно з НАПБ Б.03.002 (торговельні, торговельно-виставкові комплекси тощо), розміщуються виробничі ділянки, що відносяться до категорій А, Б та В і не відокремлені протипожежними перешкодами, необхідно передбачати їх захист автоматичними системами пожежогасіння локального типу в межах ділянки (зони).

АСПГ об'ємним способом повинні забезпечувати формування керуючого імпульсу:

• на автоматичне відключення вентиляції та перекривання, за необхідності, прорізів у суміжні приміщення до початку подавання вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається;
• на зачинення дверей, що за умов експлуатування повинні бути постійно відчиненими;
• на затримку подавання вогнегасної речовини в об'єм, який захищається, протягом часу, необхідного для евакуювання людей згідно з ГОСТ 12.1.004, але не менше 30 с на видачу поперед жувальних сигналів про спрацювання системи відповідно до 1.8.

При спрацюванні АСПГ об'ємним способом до подавання вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається, повинен бути виданий сигнал у вигляді напису на світловому табло "ГАЗ (піна, порошок, аерозоль)! "ВИХОДЬ" та звуковий сигнал оповіщення. Біля входу до приміщення у цьому випадку повинен бути виданий світловий сигнал "ГАЗ (піна, порошок, аерозоль)! – "НЕ ЗАХОДИТИ!", а у приміщенні чергового персоналу – відповідний сигнал щодо подавання вогнегасної речовини.

АСПГ, окрім спринклерних, повинні оснащуватись ручним пуском:

• дистанційним – від пристроїв, що розміщуються біля входу до приміщення, яке захищається, та з приміщення пожежного поста. При цьому пристрої дистанційного пуску систем повинні бути забезпечені захистом від випадкового приведення їх в дію або механічного пошкодження;
• місцевим – від пристроїв, встановлених на вузлі управління та (або) на станції пожежогасіння.

Автоматичний пуск АСПГ повинен відбуватися при спрацюванні двох пожежних сповіщувачів або двох технологічних датчиків (що включені за схемою логічного "І"), одного з двох сигналізаторів тиску або одного з двох електроконтактних манометрів (що включені за схемою логічного "АБО"). Управління технологічним, вентиляційним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується СПС, здійснюється згідно з 7.2.29.

Двері приміщень, які обладнуються об'ємними АСПГ, повинні бути обладнані пристроями самозачинення. Час повного закриття клапанів системи примусової вентиляції (якщо така є у цьому приміщенні) не повинен перевищувати 30 с.

Приміщення станції пожежогасіння повинні бути:

• а) обладнані припливно-витяжною вентиляцією з нижнім забором повітря, що забезпечує стан повітряного середовища, вміст шкідливих речовин в якому не перевищує для них гранично- допустимих концентрацій;

• б) оснащені принциповою схемою системи із зазначенням напрямків подачі вогнегасної речо- вини, найменувань (номерів) приміщень, куди веде кожен напрямок, а також з описом принципу дії системи;

• в) відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу;

• г)  обладнані аварійним освітленням безпеки, телефонним зв’язком або іншими засобами мовленнєвого зв’зку;

Приміщення станції пожежогасіння забороняється розташовувати безпосередньо над і під приміщеннями категорій А, Б, В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Вихід із приміщення станції належить передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу із станції до сходової клітки, яка має вихід безпосередньо назовні, не перевищує 25 м, а в коридор немає виходу приміщень категорії А, Б, В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Двері у приміщення станції пожежогасіння повинні бути постійно замкненими.

Доступ у приміщення станції пожежогасіння повинен бути обмежений згідно з ДСТУ-Н СЕN/TS 54-14.

Для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок, які згідно з будівельними нормами не підлягають обов’язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, можуть застосовуватись автономні системи пожежогасіння.

Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння

Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння локального застосування слід здійснювати відповідно до чинних нормативних документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів цих систем.

Застосування автономних систем локального застосування з термоактивуючою мікрокапсульованою вогнегасною речовиною відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-ХХ:20ХХ^[1]

У будинках та спорудах не підлягають обладнанню АСПГ приміщення:

• У будинках та спорудах не підлягають обладнанню системами пожежогасіння примiщення

Вимоги до автоматичних та автономних систем пожежогасіння за видами вогнегасної речовини

Системи водяного та пінного пожежогасіння

Проектування автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ Б EN 12845.

Вибір водоживильника автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння необхідно здійснювати відповідно до Таблиці 8.1

Таблиця 8.1 Вибір типу водоживильників

Проектування автоматичних дренчерних систем водяного та пінного пожежогасіння здійсню- ється відповідно до ДСТУ Б CEN/TS 14816.

Проектування,  монтування  систем  пінного  пожежогасіння  здійснюють  згідно  з ДСТУ Б EN 13565-2 і ДСТУ 8615. Компоненти систем пінного пожежогасіння мають відповідати вимогам ДСТУ EN 13565-1, а піноутворювачі – ДСТУ EN 1568-1, ДСТУ EN 1568-2, ДСТУ EN 1568-3,

ДСТУ EN 1568-4 залежно від особливостей системи та об’єкта протипожежного захисту.

Проектування, монтування систем пожежогасіння тонкорозпиленою водою здійснюють згідно з ДСТУ CEN/TS 14972.

Системи порошкового пожежогасіння

Проектування систем порошкового пожежогасіння повинне здійснюватись відповідно до вимог ДСТУ 7052 і додатку Г цих будівельних норм.

Системи аерозольного пожежогасіння

Проектування, монтування та технічне обслуговування системи аерозольного пожежогасіння з використанням твердопаливних генераторів відповідно до вимог ДСТУ CEN/TR 15276-2, генератори вогнегасного аерозолю, що використовуються в цих системах, мають відповідати вимогам ДСТУ CEN/TR 15276-1.

Системи газового пожежогасіння

Проектування систем газового пожежогасіння та їх монтування здійснюється відповідно до вимог до ДСТУ EN 15004-1, ДСТУ 4578.

Компоненти систем газового пожежогасіння мають відповідати вимогам ДСТУ 4095, ДСТУ 4312, ДСТУ 4469, ДСТУ EN 1209.

Газові вогнегасні речовини, що використовуються в системах газового пожежогасіння, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3958, ДСТУ EN 15004, ДСТУ 5092, ДСТУ 7288.

Проектування, монтування систем газового пожежогасіння на основі вогнегасних виробів з термоактивовуваною, мікрокапсульованою вогнегасною речовиною виконують відповідно до ДСТУ- Н Б В.2.5-84.

Системи зниження концентрації кисню

На об’єктах можуть застосовуватися системи зниження концентрації кисню.

 

---

< попередній розділ | наступний розділ > 

Зміст

Інформація у цьому розділі є витягом з ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"*