ДСТУ EN 62305-2:2022 «Захист від блискавки. Частина 2. Управління ризиками»

ДСТУ EN 62305-2:2022 установлює методику оцінювання ризиків, пов’язаних із впливом блискавки на будівлі та споруди. За допомогою розрахунку можна визначити, чи потрібні конкретному об’єкту заходи блискавкозахисту, які види ризику є критичними та як знизити їх до допустимого рівня.

Стандарт є ідентичним європейському EN 62305-2:2012 (IDT), який містить модифікації щодо міжнародного IEC 62305-2:2010 (MOD). ДСТУ EN 62305-2:2022 набув чинності в Україні 31 грудня 2023 року.

Цей документ не є інструкцією з монтажу блискавкоприймачів, доземних провідників, заземлення або пристроїв захисту від імпульсних перенапруг. Його завдання — надати проєктувальнику послідовну процедуру оцінювання небезпеки та вибору технічно й економічно обґрунтованих захисних заходів.

Що регулює ДСТУ EN 62305-2:2022

Стандарт застосовують для оцінювання ризику для споруди внаслідок ударів блискавки в землю. Після визначення ризику його порівнюють із допустимим значенням та, за потреби, підбирають заходи, які мають знизити ризик до прийнятного рівня.

ДСТУ EN 62305-2:2022 установлює порядок виконання таких робіт:

• визначення споруди, яку потрібно оцінити;
• збір вихідних даних про об’єкт, людей, обладнання та підключені лінії;
• ідентифікація джерел і типів пошкодження;
• визначення можливих типів втрат;
• розрахунок компонентів ризику;
• визначення ризиків R₁, R₂, R₃ і R₄;
• порівняння отриманих результатів із допустимим ризиком R_T;
• вибір захисних заходів;
• повторний розрахунок після вибору захисту;
• оцінювання економічної доцільності запропонованих рішень.

Таким чином, стандарт допомагає не просто відповісти на питання, чи потрібен об’єкту блискавкозахист, а визначити, які саме ризики необхідно знижувати: для людей, будівлі, інженерних мереж, електронного обладнання, громадських послуг або майна.

Місце стандарту в серії ДСТУ EN 62305

ДСТУ EN 62305-2:2022 є частиною комплексу нормативних документів із блискавкозахисту. Кожна частина серії виконує окреме завдання:

• ДСТУ EN 62305-1 містить загальні принципи захисту від блискавки;
• ДСТУ EN 62305-2 установлює процедуру управління ризиками;
• ДСТУ EN 62305-3 регламентує захист споруд від фізичних пошкоджень і небезпеки для життя;
• ДСТУ EN 62305-4 визначає заходи захисту електричних та електронних систем усередині споруд.

На практиці частина 2 допомагає визначити необхідність захисту та встановити, які компоненти ризику потрібно зменшити. Конкретні технічні рішення щодо зовнішньої системи блискавкозахисту, еквіпотенційних сполучень, просторового екранування, прокладання кабелів і координованої системи ПЗІП розробляють з урахуванням вимог інших частин серії.

Для кого призначений стандарт

ДСТУ EN 62305-2:2022 важливий для фахівців, які беруть участь у проєктуванні, будівництві, експлуатації, реконструкції або аудиті об’єктів:

• проєктувальників систем блискавкозахисту;
• інженерів-електриків;
• фахівців із пожежної та техногенної безпеки;
• проєктувальників систем автоматизації та слабкострумних мереж;
• служб експлуатації будівель і промислових підприємств;
• власників, керівників та технічних замовників об’єктів;
• організацій, які розробляють технічні завдання або виконують аудит безпеки.

Оцінювання ризику особливо актуальне для лікарень, навчальних закладів, громадських будівель, бізнес-центрів, торговельних комплексів, готелів, складів, виробничих підприємств, об’єктів енергетики, дата-центрів, телекомунікаційних вузлів і споруд із великою кількістю чутливого електронного обладнання.

Важливо: обов’язковість застосування стандарту для конкретного об’єкта визначається не лише його призначенням, а й чинним законодавством, будівельними нормами, вимогами проєктної документації, технічним завданням і рішеннями компетентних органів.

Які небезпеки враховує розрахунок

Блискавка становить небезпеку не тільки в разі прямого удару в будівлю. Пошкодження можуть виникнути через удар поблизу споруди, у підключену лінію або поблизу такої лінії.

Можливі наслідки:

• ураження людей електричним струмом;
• виникнення пожежі або небезпечного іскріння;
• механічне, термічне або хімічне пошкодження споруди;
• відмова електричних та електронних систем;
• пошкодження серверів, автоматики й обладнання;
• порушення роботи пожежної сигналізації, відеоспостереження або СКУД;
• зупинка технологічних процесів;
• економічні втрати через простій, ремонт або заміну обладнання.

Для сучасних об’єктів істотну небезпеку становлять імпульсні перенапруги, які виникають унаслідок близьких ударів блискавки або потрапляють у будівлю через лінії електроживлення, зв’язку, керування та передавання даних.

Джерела пошкодження, типи пошкодження та втрат

Стандарт структурує оцінювання ризику за трьома взаємопов’язаними групами: джерела пошкодження, типи пошкодження та типи втрат.

Ці категорії не утворюють простих пар «один до одного». Одне джерело небезпеки може спричинити кілька типів пошкодження, а одне пошкодження — призвести до різних видів втрат.

Наприклад, прямий удар у споруду може одночасно створити небезпеку для людей, спричинити пожежу, пошкодити електронні системи та призвести до економічних збитків.

Які ризики розраховують

У стандарті ризик визначається як імовірна середньорічна відносна величина втрат. Для кожного типу втрат розраховують відповідний ризик:

• R₁ — ризик втрати людського життя або постійного травмування;
• R₂ — ризик втрати послуги для громадськості;
• R₃ — ризик втрати культурної спадщини;
• R₄ — ризик економічних втрат.

Кожен із цих ризиків складається з відповідних компонентів. У спрощеному вигляді окремий компонент ризику визначають за формулою:

R_X = N_X × P_X × L_X

• N_X — очікувана середньорічна кількість небезпечних подій;
• P_X — імовірність того, що небезпечна подія спричинить пошкодження;
• L_X — відносна величина очікуваних втрат унаслідок пошкодження.

Загальний ризик для певного типу втрат визначають як суму відповідних компонентів:

R = ΣR_X

На результат впливають грозова активність місцевості, розміри та висота споруди, її розташування, характеристики підключених ліній, пожежна небезпека, кількість людей, призначення приміщень, імпульсна стійкість обладнання та наявні засоби захисту.

Допустимий ризик R_T

Після розрахунку ризики R₁, R₂ і R₃ порівнюють із відповідними значеннями допустимого ризику R_T.

Якщо розрахований ризик перевищує допустиме значення, необхідно вибрати захисні заходи та виконати повторний розрахунок. Процедуру повторюють доти, доки ризик не буде знижено до прийнятного рівня.

Якщо R ≤ R_T, додаткові заходи за результатами цього розрахунку можуть не вимагатися. Водночас вони можуть бути передбачені законодавством, будівельними нормами, технічним завданням, вимогами страхової компанії або іншими нормативними документами.

Базова процедура управління ризиками

Розрахунок за ДСТУ EN 62305-2:2022 виконують у такій послідовності:

1. Визначають споруду та межі об’єкта оцінювання.
2. Збирають дані про будівлю, людей, обладнання, внутрішні системи та підключені лінії.
3. Визначають актуальні джерела й типи пошкодження.
4. Установлюють можливі типи втрат.
5. Розраховують відповідні компоненти ризику.
6. Визначають ризики R₁, R₂, R₃ і, за потреби, R₄.
7. Порівнюють R₁, R₂ і R₃ із допустимими значеннями R_T.
8. Вибирають технічно обґрунтовані захисні заходи.
9. Повторно розраховують ризик з урахуванням вибраного захисту.
10. Перевіряють економічну доцільність запропонованого рішення.

Такий підхід дозволяє відмовитися від необґрунтованого застосування однакових рішень для всіх будівель і сформувати систему захисту відповідно до реальних характеристик об’єкта.

Поділ споруди на зони

Для точнішого розрахунку споруду можна поділити на зони Z_S з однорідними характеристиками. Для кожної зони окремо враховують умови перебування людей, пожежну небезпеку, тип внутрішніх систем, вартість обладнання та наявні засоби захисту.

Підставами для поділу можуть бути:

• різні типи підлоги або поверхні ґрунту;
• межі пожежних відсіків;
• наявність просторового екранування;
• особливості прокладання внутрішніх ліній;
• різна кількість людей у приміщеннях;
• різна пожежна небезпека;
• різна цінність обладнання або майна;
• наявність локальних захисних заходів.

Наприклад, у бізнес-центрі окремими зонами можуть бути паркінг, офісні приміщення, серверна, архів і технічні приміщення. Це дозволяє зосередити посилені заходи захисту там, де наслідки пошкодження є найбільш критичними.

Як у розрахунку враховують підключені лінії

Окрему увагу приділяють лініям електроживлення, зв’язку, керування та передавання даних, які входять у споруду. Саме через них імпульсні перенапруги можуть проникати до внутрішніх електричних та електронних систем.

Під час оцінювання враховують:

• призначення та тип лінії;
• повітряний або підземний спосіб прокладання;
• довжину розрахункової ділянки;
• характеристики кабелю;
• наявність і параметри екрана;
• умови заземлення та еквіпотенційного сполучення;
• імпульсну витримувану напругу обладнання;
• наявність ПЗІП або ізолювальних інтерфейсів;
• характер навколишньої забудови.

Лінії з різними маршрутами та характеристиками потрібно аналізувати окремо. Це дає змогу визначити, через який шлях у внутрішні системи може потрапити найбільш небезпечний імпульс.

Захисні заходи, які враховує стандарт

ДСТУ EN 62305-2:2022 не встановлює детальних правил монтажу, але дозволяє оцінити вплив різних заходів на компоненти ризику.

До таких заходів можуть належати:

• зовнішня система блискавкозахисту LPS;
• блискавкозахисне зрівнювання потенціалів;
• система заземлення;
• ПЗІП для силових та інформаційних ліній;
• координована система ПЗІП;
• ізолювальні інтерфейси;
• просторове екранування;
• екранування зовнішніх і внутрішніх ліній;
• раціональне прокладання кабельних трас;
• заходи захисту від небезпечної напруги дотику та крокової напруги;
• протипожежні заходи;
• підвищення імпульсної стійкості обладнання.

Зовнішню систему блискавкозахисту та заходи захисту людей і споруди проєктують відповідно до ДСТУ EN 62305-3. Захист електричних та електронних систем від електромагнітного імпульсу блискавки розробляють з урахуванням ДСТУ EN 62305-4.

Економічне обґрунтування захисту

Для ризику економічних втрат R₄ застосовують процедуру оцінювання економічної ефективності. Вона дозволяє порівняти очікувані збитки та витрати на впровадження захисту.

Під час аналізу враховують:

• очікувані економічні втрати без захисту;
• залишкові втрати після впровадження захисних заходів;
• вартість проєктування та монтажу системи;
• витрати на експлуатацію, перевірку й обслуговування;
• можливу економію протягом установленого періоду оцінювання.

Такий аналіз особливо важливий для виробничих підприємств, дата-центрів, складів, телекомунікаційних об’єктів і комерційних будівель, де навіть короткочасна відмова обладнання може спричинити значні фінансові втрати.

Додатки до ДСТУ EN 62305-2:2022

Практична частина стандарту доповнена розрахунковими додатками:

• Додаток A — оцінювання середньорічної кількості небезпечних подій N;
• Додаток B — оцінювання ймовірності пошкодження P;
• Додаток C — визначення величини втрат L;
• Додаток D — оцінювання вартості економічних втрат;
• Додаток E — приклади розрахунків для заміського будинку, офісної будівлі, лікарні та багатоквартирного будинку.

Приклади демонструють розрахунок ризику, визначення внеску окремих компонентів, оцінювання впливу захисних заходів і вибір економічно доцільного рішення.

Практичне значення стандарту

ДСТУ EN 62305-2:2022 переводить проєктування блискавкозахисту з рівня типових припущень у площину розрахункового управління ризиками.

Застосування стандарту допомагає:

• обґрунтувати необхідність блискавкозахисту;
• визначити найбільш небезпечні джерела пошкодження;
• оцінити ризик для людей, споруди та внутрішніх систем;
• урахувати небезпеку з боку підключених ліній;
• оцінити ефективність LPS, ПЗІП, екранування та інших заходів;
• порівняти кілька варіантів захисту;
• уникнути як недостатнього, так і необґрунтовано надлишкового захисту;
• зменшити ймовірність пожежі, відмови обладнання та простою об’єкта;
• обґрунтувати прийняті рішення у проєктній документації.

Поширені запитання

Чи означає розрахунок за ДСТУ EN 62305-2:2022 автоматичну необхідність зовнішнього блискавкозахисту?

Ні. Результат залежить від характеристик об’єкта та внеску окремих компонентів ризику. Для його зниження можуть знадобитися зовнішня система LPS, ПЗІП, екранування, еквіпотенційні сполучення, протипожежні заходи або їх комбінація.

Чи може встановлення ПЗІП замінити зовнішній блискавкозахист?

ПЗІП і зовнішня система блискавкозахисту виконують різні функції та знижують різні компоненти ризику. Можливість застосування окремих або комбінованих заходів визначають розрахунком і вимогами відповідних нормативних документів.

Хто повинен виконувати оцінювання ризику?

Розрахунок має виконувати компетентний проєктувальник або інженер, який володіє методикою ДСТУ EN 62305-2, розуміє структуру компонентів ризику та може правильно визначити вихідні дані.

Чи достатньо один раз виконати розрахунок?

Результати потрібно переглядати після зміни призначення споруди, реконструкції, модернізації інженерних систем, прокладання нових ліній, зміни кількості людей або встановлення обладнання, відмова якого може призвести до значних наслідків.

Висновок

ДСТУ EN 62305-2:2022 «Захист від блискавки. Частина 2. Управління ризиками» є ключовим документом для обґрунтованого вибору заходів блискавкозахисту. Він дозволяє визначити джерела небезпеки, типи можливих пошкоджень і втрат, розрахувати компоненти ризику та порівняти отримані результати з допустимими значеннями.

Для замовника та власника об’єкта такий розрахунок дає розуміння, чому потрібні певні захисні заходи. Для проєктувальника — формує послідовний алгоритм прийняття технічних рішень. Для експлуатаційної служби — допомагає визначити фактори, від яких залежить реальна безпека людей, будівлі та обладнання.

У результаті замовник отримує не формальний набір елементів блискавкозахисту, а технічно обґрунтовану систему, сформовану відповідно до характеристик і рівня ризику конкретного об’єкта.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює офіційний текст ДСТУ EN 62305-2:2022, проєктний розрахунок або консультацію кваліфікованого фахівця.

Завантажити PDF

ДСТУ EN 62305-2:2022 «Захист від блискавки. Частина 2. Управління ризиками»

Посилання за темою статті

Категорія: Обладнання для блискавкозахисту

Товари за темою публікації:

Радимо

Активний блискавкоприймач E.S.E. PROTART-30

41 528 ₴

Купити

Активний блискавкоприймач E.S.E. PROTART-30 з часовим випередженням 30 µs для проєктів, де потрібна розрахована зона захисту навк...

Акція

Окремостоячий блискавкоприймач 13 м

35 950 -6%

34 000 ₴

Купити

Окремостоячий блискавкоприймач 13 м (StZn/Al) LEO LIGHTMAN - збірна окремостояча конструкція для перехоплення блискавки та під’єдн...

Блискавкоприймач з чотириногою 9 м

29 900 ₴

Купити

Блискавкоприймач з чотириногою 9 м (Al/Ni) LEO LIGHTMAN - даховий блискавкоприймач з чотириногою опорою для встановлення на плоскі...

Бестселер

Окремостоячий блискавкоприймач 6 м

9 750 ₴

Купити

Окремостоячий блискавкоприймач 6 м (StZn/Al) LEO LIGHTMAN - збірна окремостояча конструкція для перехоплення блискавки та під’єдна...