Загальні вимоги до інженерного обладнання

05-07-2023

Автор: Кошіль Олександр

26-02-2026

Про що цей документ

Цей розділ встановлює вимоги пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок, опалення, вентиляції та кондиціювання, каналізації, газового й електрогенеруючого обладнання. Електромережі та обладнання мають відповідати ПУЕ і правилам технічної та безпечної експлуатації, бути захищеними від короткого замикання та аварійних режимів, а в пожежо- й вибухонебезпечних зонах — застосовуватися лише у відповідному виконанні. Забороняються тимчасові електромережі (крім винятків), саморобні запобіжники та використання пошкоджених кабелів, розеток і світильників, а також порушення відстаней до горючих матеріалів. Для опалення та вентиляції передбачено регулярні перевірки, очищення димоходів, вимоги до ізоляції гарячих поверхонь і заборони небезпечних дій, що можуть спричинити займання або вибух. Для каналізації встановлено обмеження щодо скидання ЛЗР/ГР і вимоги до гідрозатворів та вентиляції, а для газового обладнання — чіткий порядок дій у разі витоку газу. Окремо регламентовано безпечне встановлення, підключення та заправку генераторів, а також правила зберігання пального й недопущення їх розміщення на шляхах евакуації.

Основні положення розділу

1) Електроустановки. Розділ вимагає експлуатувати електроустановки за ПУЕ/ПТЕ та правилами безпеки, підбирати обладнання й кабелі відповідно до класу зони, мати захист від КЗ та аварійних режимів. У вибухо- й пожежонебезпечних зонах дозволене тільки обладнання з відповідним вибухозахистом, заборонено “саморобні” запобіжники, тимчасові мережі (крім винятків) і використання пошкоджених проводів/розеток. Встановлюються мінімальні відстані від світильників, щитів і кабелів до горючих матеріалів та вимоги до негорючих основ і теплоізоляції при неможливості дистанцій. Передбачено порядок знеструмлення приміщень після роботи, періодичні вимірювання опору ізоляції (раз на 2 роки, якщо не встановлено інакше), вимоги до блискавкозахисту, іскробезпеки в категоріях А/Б/В та заборону залишати “незаповнені” отвори в протипожежних перешкодах електрощитових.

2) Опалення, вентиляція і кондиціювання. Визначено обов’язкову перевірку й ремонт перед сезоном, фіксацію у журналі та контроль технічного стану. Регламентуються безпечні температури/ізоляція гарячих поверхонь, правила експлуатації печей і котлів (хто топить, коли припиняти, як часто чистити димоходи, іскрогасники, безпечне поводження з попелом). Забороняються тимчасові печі (з винятками та жорсткими умовами), небезпечні дії під час топлення, а також опалення у вибухопожежних категоріях А/Б/В. Для вентиляції — вимоги до справності фільтрів/вогнезатримувальних пристроїв, заземлення від статики, заборони на “випалювання” відкладень, перекривання каналів та змішування потоків, що можуть спричинити спалах/вибух; окремо — правила для холодильного обладнання та кондиціонерів (місця встановлення, обмеження потужності/умов, заборона перетину протипожежних перешкод без правильних проходок).

3) Каналізація. Забороняється скидати стоки з ЛЗР/ГР та речовинами, що з водою виділяють вибухонебезпечні гази. Потрібні гідрозатвори, вентиляційні стояки, регулярний огляд/очищення, закриті колодязі, а на об’єктах з ЛЗР/ГР — кришки з негорючих матеріалів, що не іскрять; заборонено використовувати відкритий вогонь для освітлення колодязів/гідрозатворів і неправильно об’єднувати стоки.

4) Газове обладнання. Вимоги прив’язані до правил безпеки газопостачання: заборонено шукати витік вогнем, а при запаху газу — негайно перекрити подачу, викликати аварійну службу, провітрити, не вмикати/вимикати електроприлади та не створювати іскри до усунення несправності.

5) Електрогенеруюче обладнання. Генератори мають експлуатуватися за ПУЕ та інструкцією виробника; до 20 кВт — за цими правилами, більше — також з урахуванням будівельних норм. Встановлення переважно зовні на негорючій рівній основі, без горючих матеріалів поруч, з вентиляцією/охолодженням; заборонено використовувати в будівлях, на балконах, дахах і на шляхах евакуації. Регламентовано безпечне підключення (не “в розетку”, тільки з блокуваннями від зворотної подачі в мережу), заправку без проливів і без куріння, наявність первинних засобів пожежогасіння, заборону підігріву відкритим вогнем та експлуатації при витоках/пошкодженнях. Окремо визначені правила зберігання пального (обмежені об’єми, відстані, заборона на ринках/усередині будівель) і спеціальний тимчасовий виняток на період воєнного стану/НС з жорсткими умовами до приміщення та захисту.

Зміст розділу

1. Електроустановки

1.1. Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі - ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

1.2. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

1.3. Електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони.

Слабострумові внутрішні електромережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих основах повинні виконуватися відповідно до ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01 до внутрішніх електромереж.

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не допускається розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.

1.4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

1.5. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

1.6. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

1.7. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з’єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

1.8. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

1.9. Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2.

1.10. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (конструкціями та конструктивними елементами будинків) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, повинна бути не менше таких значень:

номінальна потужність Р, Вт	мінімальна відстань, м
100	0,5
300	0,8
500	1,0

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, - не менше 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше 0,1 м.

У разі неможливості дотримання вказаних відстаней до зазначених матеріалів та предметів (конструкцій та конструктивних елементів будинків) вони повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

1.11. У разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості Г3, Г4 місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1.

1.12. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

1.13. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється.

1.14. Для опалення будинків та приміщень площею до 50 м-2, мобільних (інвентарних) будівель можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

1.15. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.

1.16. Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

1.17. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

1.18. Забороняється:

проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;
відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;
експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних (пересувних) електропроводок;
застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;
користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;
прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;
розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

1.19. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, систем протипожежного захисту та охоронної сигналізації, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

1.20. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

1.21. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів необхідно виконувати на рівні, визначеному проєктною, експлуатаційною документацією, або на рівні рекомендацій виробника системи блискавкозахисту.

1.22. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки.

1.23. Не допускається установлювати всередині ліфтових кабін будь-які додаткові електротехнічні пристрої, не передбачені виробником ліфтових кабін.

1.24. Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

2. Опалення, вентиляція і кондиціювання

2.1. Перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису.

За устаткуванням має бути організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) його технічного стану.

2.2. Гарячі поверхні теплових мереж, розташованих у приміщеннях, у яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, треба ізолювати таким чином, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20% нижче температури самоспалахування речовин.

Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого потрапляння на них легкозаймистих, горючих або вибухонебезпечних речовин, необхідно покрити металевою обшивкою.

Не допускається експлуатація теплових мереж з просоченою легкозаймистими, горючими або вибухонебезпечними речовинами теплоізоляцією.

2.3. Топлення печей та котлів на підприємствах повинно проводитися призначеними особами, які пройшли протипожежний інструктаж.

Режим, час та тривалість топлення печей встановлюються розпорядженням керівника підприємства з урахуванням місцевих умов.

2.4. Топлення печей у будинках та спорудах, за винятком житлових будинків, повинно припинятися не менше ніж за дві години до закінчення роботи, а в лікарнях та на інших об'єктах з цілодобовим перебуванням людей - за дві години до сну.

2.5. Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:

опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці;

печей безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці;

кухонних плит та кип’ятильників - один раз на місяць.

На підприємствах результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися у відповідному журналі.

2.6. Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій.

Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

2.7. Відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів - не менше 1,25 м.

2.8. На горищах усі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути відштукатурені та побілені.

2.9. Димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками.

2.10. Попіл і шлак, які вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в місця, спеціально для цього відведені.

2.11. На присадибних ділянках житлових будинків, у яких використовуються опалювальні печі або інші установки, що працюють на рідкому паливі, допускається підземне зберігання палива в резервуарах місткістю до 2 м-3, до яких повинен бути забезпечений транспортний під'їзд. Відстань від цих місткостей до будинків I, ІІ, III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості має становити не менше 9 м, а до IV, IVа, V ступенів вогнестійкості - 12 м.

2.12. Улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється.

Як виняток, у разі необхідності дозволяється установка тимчасових металевих печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських та допоміжних будинках підприємств, а також у житлових та дачних будинках, на будівельних майданчиках за умови виконання інструкцій підприємств - виробників цих приладів, а також:

підлогу з горючих матеріалів під печами необхідно ізолювати одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю;
печі треба встановлювати на відстані не менше 1 м від конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не менше 0,7 м - від конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2;
металеві димові труби, що прокладаються під стелею або паралельно до стін та перегородок з матеріалів груп горючості Г3, Г4, повинні бути від них на відстані не менше ніж 0,7 м - без ізоляції на трубі; не менше ніж 0,25 м - з ізоляцією, яка не допускає підвищення температури на її зовнішній поверхні понад 90 °C;
металеві димові труби допускається прокладати через перекриття з горючих матеріалів за умови влаштування перегородки з негорючих матеріалів розміром не менше 0,51 м. У разі виведення металевої димової труби через вікно (коли відсутнє риштування) в нього треба вставляти лист покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Кінець труби слід виводити за стіну будинку не менше ніж на 0,7 м та закінчувати спрямованим угору патрубком заввишки не менше 0,5 м. Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, повинен підніматися вище карниза на 1 м. На патрубку треба встановлювати пристрої для відведення атмосферних опадів.

2.13. Під час експлуатації пічного опалення не допускається:

залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
користуватися печами, які мають тріщини;
розміщати паливо й інші горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;
сушити (складати, підвішувати) на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;
використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топливника;
використовувати як димоходи вентиляційні канали та канали газового обладнання;
прокладати димоходи (борови) опалювальних печей поверхнею горючих основ;
здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;
використовувати для димових труб асбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димоходи.

2.14. Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В забороняється.

2.15. У приміщеннях складів категорій А, Б і В за вибухопожежною та пожежною небезпекою, у коморах та в місцях, відведених для складування горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та скрапленими газами опалювальні прилади потрібно обгороджувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше 0,1 м від приладів опалення.

2.16. Біля кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, яка працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений піддон з піском.

2.17. У приміщенні котелень та інших теплогенеруючих установок підприємств і населених пунктів забороняється:

допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без догляду працюючі котли і нагрівники;
експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі;
розпалювати установки без їх попередньої продувки; подавати паливо, коли форсунки або газові пальники згасли;
працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й регулювання, а також за їх відсутності;
сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах та паропроводах.

2.18. Забороняється вносити зміни до елементів системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, які перешкоджають поширенню пожежі.

2.19. Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях при несправних або відключених гідрофільтрах, сухих фільтрах, пиловсмоктувальних, пиловловлювальних (каменевловлювачі або магнітні вловлювачі) та інших пристроях систем вентиляції.

У тамбур-шлюзах при приміщеннях категорій А і Б, у яких виділяються вибухонебезпечні пари, гази та пил, слід постійно (на весь період роботи, зберігання товарів, речовин) забезпечувати необхідний підпір повітря.

2.20. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики, а також мати пристрої для очищення.

2.21. При встановленні вибухозахищених вентиляторів поза приміщеннями для них слід влаштовувати спеціальне укриття з негорючих матеріалів.

2.22. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;
випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
закривати витяжні канали, отвори й решітки;
залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали та устаткування;
використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;
складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
видаляти за допомогою однієї системи відсосів різні гази, пар, пил та інші речовини, котрі при змішуванні можуть викликати спалахи, горіння або вибух;
експлуатувати переповнені циклони.

2.23. Холодильні машини слід розташовувати в приміщеннях для холодильного обладнання. Холодильні машини компресійного типу з холодоагентом при вмісті масла в будь-якій із холодильних машин 250 кг та більше не допускається розташовувати у приміщеннях виробничих, громадських, адміністративних та побутових будинків, якщо над ними або під ними є приміщення з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб.

У житлових будинках, закладах охорони здоров’я, будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, дитячих навчально-виховних закладах, навчальних закладах та готелях не допускається розташовувати холодильне обладнання з холодоагентом продуктивністю холоду однієї одиниці обладнання більше ніж 200 кВт, якщо над їхнім перекриттям або під підлогою є приміщення з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб.

Автономні моноблочні кондиціонери, а також автономні кондиціонери роздільного типу допускається розташовувати у будівлях та приміщеннях різного призначення, крім приміщень, у яких не допускається рециркуляція.

Зовнішні блоки автономних кондиціонерів роздільного типу потужністю по холоду до 12 кВт допускається розташовувати на незасклених лоджіях, відкритих сходових клітках, у критих переходах.

2.24. Холодильне обладнання з аміаковмісним холодоагентом допускається застосовувати при реконструкції для холодопостачання систем кондиціонування виробничих приміщень, розташовуючи обладнання в окремих будинках, прибудовах або окремих приміщеннях одноповерхових виробничих будинків. Конденсатори та випарники допускається розташовувати на відкритих майданчиках на відстані не менше ніж 2 м від стіни будівлі.

Застосування поверхневих повітроохолоджувачів з аміаковмісним холодоагентом не допускається.

2.25. Під час експлуатації калориферів необхідно дотримуватися таких вимог:

відстань між калориферами і конструкціями з горючих та важкогорючих матеріалів має бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1 м, коли теплоносієм є вода або пара;
тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади;
не допускати виникнення зазорів між калориферами, а також між калориферними і будівельними конструкціями камер, а виявлені зазори зашпаровувати негорючими матеріалами;
систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення калориферів від забруднень;
стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря у приміщення.

2.26. Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника.

Переріз електропроводів, які живлять одинично встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимому струмовому навантаженню, яке визначається паспортом на виріб.

Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше ніж 1,5 метра.

2.27. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій при встановленні кондиціонера у віконному отворі;
вносити в конструкцію кондиціонерів зміни, не передбачені заводом-виробником;
замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;
перетинати протипожежні перешкоди інженерними системами кондиціонера без улаштування проходок, що відповідають нормованій межі вогнестійкості протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ;
установлювати у виробничих приміщеннях категорій А і Б.

3. Системи централізованого водовідведення (каналізація)

3.1. Скидання (зливання) стоків, які містять ЛЗР та ГР, речовин, що у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази, у систему централізованого водовідведення (каналізацію) забороняється.

3.2. Для запобігання розповсюдженню вогню під час пожежі промислові системи централізованого водовідведення (каналізації) повинні бути обладнані гідравлічними затворами.

3.3. Для відведення парів і газів, густина яких менша за густину повітря, систему централізованого водовідведення (каналізацію), підземну трасу необхідно обладнати вентиляційними стояками.

3.4. Каналізаційні системи та гідрозатвори необхідно періодично оглядати й очищати. Кришки оглядових колодязів систем централізованого водовідведення повинні бути постійно закритими, а на складах ЛЗР та ГР вони повинні мати пофарбування, яке вирізняється, та установлюються покажчики їх місцезнаходження.

На промислових підприємствах кришки каналізаційних колодязів на системах і спорудах стічних вод із наявністю ЛЗР, ГР і вибухонебезпечних речовин мають виконуватися з негорючих матеріалів, що не утворюють іскор під час ударів.

Каналізаційні споруди мають обладнуватися вентиляцією.

3.5. Забороняється:

експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами;
об’єднувати потоки різних стічних вод, які спроможні в разі змішування утворювати й виділяти вибухонебезпечні суміші;
з’єднувати витяжну частину каналізаційних стояків із вентиляційними системами та димоходами;
використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів ліхтарі, факели та інші види відкритого вогню.

4. Газове обладнання

4.1. Розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівників, газобалонних установок має відповідати Правилам безпеки систем газопостачання України, затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - НПАОП 0.00-1.76-15).

4.2. Застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів, а також користуватися газовими пальниками й приладами в разі несправності їх чи несправності газопроводів та арматури забороняється.

4.3. Виявивши в приміщенні запах газу, потрібно негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу і провітрити приміщення. До усунення несправності в приміщенні забороняється запалювати сірники, курити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади, а також користуватися інструментом, який утворює іскри під час ударів.

5. Електрогенеруюче обладнання

5.1. Експлуатація дизельних, бензинових, газових генераторів номінальною потужністю до 20 кВт та об’ємом паливного бака (балона) до 100 л (далі - електрогенеруюче обладнання) повинна відповідати вимогам ПУЕ та інструкції виробника з експлуатації відповідного електрогенеруючого обладнання.

Влаштування та експлуатація дизельних, бензинових, газових генераторів номінальною потужністю більше ніж 20 кВт повинні здійснюватися відповідно до вимог будівельних норм та інструкції виробника з експлуатації відповідного генератора.

5.2. Електрогенеруюче обладнання необхідно встановлювати на відкритому повітрі, на території, розчищеній від сміття і будь-яких горючих матеріалів, із рівною площадкою, що виконана з негорючих матеріалів. Рельєф території повинен забезпечувати унеможливлення підтоплення та зсування (кочення) електрогенеруючого обладнання.

5.3. У разі якщо в інструкції виробника з експлуатації передбачається розміщення електрогенеруючого обладнання всередині конструкцій, призначених для його захисту від кліматичних впливів навколишнього середовища, ці конструкції повинні бути виконані з негорючих матеріалів та забезпечувати необхідну вентиляцію та умови охолодження електрогенеруючого обладнання.

Розміщення електрогенеруючого обладнання, яке працює на скрапленому вуглеводневому газі, усередині конструкцій здійснюється з урахуванням вимог розділу 12 ДБН В.2.5-20-2018 «Газопостачання. Інженерне обладнання будинків і споруд» та рекомендацій виробника такого обладнання.

5.4. Протипожежні відстані від встановленого електрогенеруючого обладнання до суміжних об’єктів наведено в додатку 1 до цих Правил.

5.5. Не допускається використання електрогенеруючого обладнання всередині житлових, виробничих, громадських будівель та споруд (у тому числі на дахах (покрівлях), балконах, у прибудовах), складських приміщень та на шляхах до евакуаційних виходів.

5.6. Розміщення електрогенеруючого обладнання між будівлями та спорудами не повинно знижувати доступність до пожежних гідрантів, пожежних кранів водопровідної мережі зовнішнього пожежогасіння, зовнішніх пожежних драбин, пожежних щитів, евакуаційних виходів будівель, а також не повинно створювати перешкоду на дорогах та проїздах для пожежних автомобілів.

5.7. Заправку електрогенеруючого обладнання (під’єднання газового балона) необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції виробника. Під час заправки електрогенеруючого обладнання необхідно застосовувати засоби, які унеможливлюють пролив палива, у тому числі на корпус електрогенеруючого обладнання. Під час заправки електрогенеруючого обладнання забороняється курити. Поруч із електрогенеруючим обладнанням не повинно бути джерел відкритого вогню, іскроутворюючих приладів та вибухонебезпечних предметів.

5.8. Підключення електрогенеруючого обладнання до електричної мережі об’єкта громадського та адміністративного призначення повинно здійснюватися згідно з вимогами ПУЕ спеціалістами, які мають право виконувати роботи, пов’язані з експлуатацією електроустановок, у тому числі таким чином, щоб передбачити можливість безпечного дистанційного відключення електроживлення в разі виникнення аварійної ситуації чи пожежі.

5.9. Перед початком роботи електрогенеруючого обладнання необхідно передбачити розміщення поруч первинних засобів пожежогасіння, а також інших засобів для збирання просоченого піску (у разі проливу палива на місці заправки).

5.10. Не допускається експлуатація електрогенеруючого обладнання в разі виявлення пошкодження ізоляції дротів живлення, їх заломлення, перекручування або інших конструктивних пошкоджень електрогенеруючого обладнання, у тому числі в разі виявлення підтікань палива.

Перед початком роботи електрогенеруючого обладнання необхідно впевнитися в герметичності з’єднання паливопроводів.

5.11. Не допускається підігрівання електрогенеруючого обладнання, газобалонних пристроїв, системи живлення, усунення намерзлого льоду за допомогою відкритого вогню та пальників.

5.12. Забороняється перевертати (нахиляти) електрогенеруюче обладнання для переливання залишків палива в ємності.

5.13. Забороняється підключати електрогенеруюче обладнання до електричної розетки.

5.14. Загальна потужність підключених електроприладів, які електрогенеруюче обладнання буде живити, не повинна перевищувати номінальне навантаження, визначене виробником зазначеного обладнання.

5.15. У місці підключення електрогенеруючого обладнання до силового щита будівлі необхідно розмістити інструкцію щодо порядку його під’єднання та вимкнення.

5.16. Підключення електрогенеруючого обладнання до електромережі споживача необхідно здійснювати вручну тільки за наявності блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача і в мережу електропередавальної організації.

5.17. Рідке паливо для електрогенеруючого обладнання необхідно зберігати в ємностях, які призначені для зберігання відповідного типу пального, загальним об’ємом не більше ніж 40 л палива та 10 кг мастила в окремій господарській будівлі (споруді) підприємства, в індивідуальних гаражах, в окремо розташованому господарському будинку на присадибній ділянці. Відстань від місця зберігання палива і мастила до будинків повинна становити не менше ніж 7 м.

5.18. Не допускається зберігати паливо для електрогенеруючого обладнання на ринках і ярмарках, у малих архітектурних формах для здійснення підприємницької діяльності та всередині будівель.

Ємності з легкозаймистими, особливо небезпечними або вибухонебезпечними речовинами зберігати всередині будівель житлового, громадського та адміністративного призначення заборонено.

5.19. У разі неможливості дотримання вимог щодо зберігання палива для електрогенеруючого обладнання виключно на період дії правового режиму воєнного стану або надзвичайної ситуації допускається розміщувати паливо у приміщеннях підприємства, які:

розташовані на першому поверсі поблизу зовнішніх стін із виходом безпосередньо назовні та не можуть бути суміжними з приміщеннями з наявними постійними робочими місцями в кількості більше 5 та/або мають сполучення з евакуаційними шляхами;
відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями відповідно до вимог ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»;
оздоблені з негорючих матеріалів;
обладнані системами протипожежного захисту з виведенням сигналу пожежної сигналізації на пульт пожежного спостерігання відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
додатково забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а саме не менше ніж двома порош-ковими вогнегасниками з масою заряду 5 кг;
обладнані природною, припливно-витяжною вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм;
мають температурний режим не більше ніж 20 °C.

< попередній розділ | наступний розділ >

Інформація у цьому розділі є витягом з НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні*

Ця публікація, незважаючи на її схожість з оригіналом (друкованим чи віртуальним виданням), носить інформаційно-довідковий характер і не має статусу офіційного, навіть якщо це зазначено у тексті (електронній чи сканованій версії). Ви можете ознайомитись з документом НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні у форматі pdf або переглянути чи завантажити офіційний документ на сайті ВРУ