Правила з вогнезахисту
Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2018 року №1064 затверджує Правила з вогнезахисту. Документ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 березня 2019 року за №259/33230.
Правила визначають, як мають виконуватися роботи з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій, електричних кабелів, повітроводів, проходок та інших елементів будівель і споруд. Також документ встановлює порядок перевірки відповідності вогнезахисту та вимоги до подальшого утримання вогнезахисних покривів, просочувань, облицювань і виробів у придатному технічному стані.
Про що ця стаття
У цій статті ми розглянемо основні положення Правил з вогнезахисту, затверджених Наказом МВС №1064. Матеріал підготовлений як огляд для власників, керівників об’єктів, проектувальників, фахівців з пожежної безпеки та представників організацій, які планують або виконують роботи з вогнезахисного обробляння.
Стаття пояснює, що саме регулює документ, для кого він має практичне значення, які етапи включають роботи з вогнезахисту, які вимоги встановлено до вогнезахисних засобів, Регламенту, виконання робіт, перевірки відповідності та експлуатаційного контролю.
Що регулюють Правила з вогнезахисту
Правила з вогнезахисту встановлюють основні вимоги до робіт, спрямованих на зниження пожежної небезпеки матеріалів або підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій і виробів.
Вогнезахист у документі розглядається як комплекс заходів, що може застосовуватися до:
- деревини та матеріалів на її основі;
- тканин, паперу, очерету, сценічних декорацій;
- облицювальних та оздоблювальних будівельних матеріалів;
- металевих і залізобетонних будівельних конструкцій;
- повітроводів;
- електричних кабелів і кабельних ліній;
- проходок у стінах, перегородках і перекриттях;
- інших виробів та конструкцій, для яких потрібно забезпечити визначені показники пожежної безпеки або вогнестійкості.
Документ регулює не лише саме нанесення або монтаж вогнезахисного засобу. Він охоплює повний цикл робіт: від проектування та вибору способу обробляння до приймання, оформлення актів, подальшого контролю стану покриття, ремонту, заміни або повторного вогнезахисного обробляння.
Для кого обов’язкові Правила
Правила мають практичне значення для всіх учасників процесу, пов’язаного з вогнезахистом будівель, споруд, конструкцій і матеріалів.
Насамперед документ стосується:
- замовників робіт — власників, балансоутримувачів або експлуатантів об’єктів, на яких необхідно виконати вогнезахисне обробляння;
- проектних організацій — фахівців, які визначають необхідність вогнезахисту, обирають технічні рішення та закладають їх у проектну документацію;
- виконавців робіт — суб’єктів господарювання, які безпосередньо виконують вогнезахисне обробляння та повинні мати відповідну ліцензію;
- виробників вогнезахисних засобів або їх уповноважених представників, які розробляють Регламент застосування конкретного засобу;
- організацій, що експлуатують об’єкти — адже після виконання робіт вони повинні забезпечувати нагляд за технічним станом вогнезахисту;
- комісій з перевірки відповідності, які оцінюють якість виконаних робіт і оформлюють результати перевірки;
- фахівців з пожежної та техногенної безпеки, які контролюють дотримання вимог на об’єкті.
Окрема увага в документі приділяється тому, що роботи з вогнезахисту виконуються на підставі проектної документації та з урахуванням вимог Регламенту на конкретний вогнезахисний засіб. Тому Правила важливі не лише для монтажників, а й для всіх, хто приймає рішення щодо проектування, закупівлі, приймання та подальшої експлуатації вогнезахисту.
Чому цей документ важливий для безпеки об’єкта
Вогнезахист має безпосередній вплив на пожежну безпеку будівлі. Його завдання — зменшити здатність матеріалів до займання, поширення полум’я, димоутворення або підвищити вогнестійкість конструкцій, які повинні зберігати несучу здатність і цілісність під час пожежі.
Для об’єкта це важливо з кількох причин:
- вогнезахист допомагає обмежити розвиток пожежі на початковому етапі;
- захищені конструкції можуть довше зберігати несучу здатність під дією високих температур;
- правильно виконаний вогнезахист проходок, кабелів і повітроводів знижує ризик поширення вогню та продуктів горіння між приміщеннями;
- документальне підтвердження виконаних робіт потрібне для приймання, експлуатації та перевірок об’єкта;
- регулярний контроль стану покриття дозволяє вчасно виявити пошкодження, відшарування, корозію, розтріскування або інші дефекти.
Важливо, що Правила розглядають вогнезахист не як одноразову дію, а як систему. Якщо покриття нанесено неправильно, якщо не дотримано кліматичних умов, не перевірено стан поверхні або не оформлено необхідні акти, вогнезахист може не забезпечити потрібний результат під час пожежі.
Зміст Правил з вогнезахисту
Документ має чітку структуру та складається з основних розділів, які охоплюють увесь процес організації, виконання та контролю робіт з вогнезахисту.
До змісту Правил входять такі розділи:
- Загальні положення — визначають сферу застосування документа, основні терміни та загальну логіку виконання робіт з вогнезахисту.
- Способи виконання робіт з вогнезахисту — описують основні методи обробляння: просочування, фарбування, штукатурення, облицьовування, заповнення проходок, екранування.
- Класифікація вогнезахисних засобів — поділяє засоби за складом, властивостями, принципом дії, товщиною нанесення та умовами експлуатації.
- Регламент робіт з вогнезахисту — визначає вимоги до документа виробника, у якому описується порядок застосування конкретного вогнезахисного засобу.
- Виконання робіт з вогнезахисту — встановлює вимоги до виконавців, проектної документації, умов виконання робіт і строків готовності об’єкта до здавання.
- Особливості вогнезахисту деревини — містить вимоги до стану деревини, контролю вологості та підготовки матеріалу.
- Особливості вогнезахисту металевих і залізобетонних конструкцій — описує вимоги до антикорозійного покриття, підготовки поверхні, контролю точки роси та захисних покривів.
- Особливості вогнезахисту електричних кабелів та повітроводів — визначає правила обробляння кабелів і врахування додаткового навантаження на повітроводи.
- Перевірка відповідності вогнезахисту — регламентує порядок створення комісії, проведення огляду, вимірювань і оформлення акта.
- Забезпечення експлуатаційної придатності — встановлює вимоги до періодичного контролю, ремонту, заміни або повторного нанесення вогнезахисного засобу.
Також Правила містять додатки з формами актів: визначення вологості деревини, визначення точки роси, перевірки відповідності вогнезахисту та перевірки технічного стану вогнезахисного покриву або виробу.
Основні способи вогнезахисного обробляння
Правила передбачають кілька способів виконання робіт з вогнезахисту. Вибір способу залежить від властивостей вогнезахисного засобу, типу об’єкта та умов його експлуатації.
До основних способів належать:
- вогнезахисне просочування — застосовується переважно для пористих матеріалів, наприклад деревини, тканини або паперу;
- фарбування — нанесення вогнезахисних фарб, лаків або паст, які формують тонкошаровий покрив;
- штукатурення або обмазування — нанесення штукатурок чи паст для створення захисного шару;
- облицьовування — монтаж листових, рулонних або одиничних матеріалів на поверхню конструкції;
- вогнезахисне заповнення — ущільнення проходок, щілин і прорізів у будівельних конструкціях;
- екранування — влаштування вогнезахисного екрана поруч з об’єктом, який потрібно захистити.
Наприклад, для деревини може застосовуватися поверхневе або глибоке просочування. Для металевих конструкцій часто використовують фарби, штукатурки або облицювальні матеріали. Для проходок застосовують спеціальні вироби: протипожежні муфти, піни, замазки, ущільнювачі та інші матеріали, призначені для захисту місць перетинання інженерними комунікаціями протипожежних перешкод.
Класифікація вогнезахисних засобів
Правила поділяють вогнезахисні засоби за кількома ознаками. За складом і властивостями до них належать просочувальні речовини, суміші для приготування робочих розчинів, фарби, лаки, пасти, штукатурки, облицювальні матеріали та спеціальні вогнезахисні вироби.
За методом захисту засоби поділяються на:
- пасивні — не змінюють суттєво своїх розмірів під час температурного впливу, а захист забезпечується їх теплофізичними властивостями;
- реактивні — під дією високої температури спучуються та утворюють коксовий теплоізоляційний шар, який захищає об’єкт від нагрівання.
Також вогнезахисні засоби класифікуються за товщиною нанесення. Тонкошаровими вважаються покриття з товщиною шару до 3 мм включно, товстошаровими — покриття з товщиною понад 3 мм.
Окремо враховуються умови експлуатації: на відкритому повітрі, під навісом, у закритому неопалюваному приміщенні, у закритому опалюваному приміщенні з регульованими кліматичними умовами або в спеціальних умовах, наприклад в агресивному середовищі чи за підвищеної вібрації.
Регламент робіт з вогнезахисту
Одним із ключових елементів документа є поняття Регламенту робіт з вогнезахисту. Регламент розробляється окремо для кожного вогнезахисного засобу виробником або його уповноваженим представником.
Регламент визначає:
- призначення вогнезахисного засобу та сферу його застосування;
- об’єкти, для яких може використовуватися конкретний засіб;
- технічні характеристики засобу;
- показники вогнезахисної ефективності або клас вогнестійкості захищених конструкцій;
- умови експлуатації;
- строк придатності вогнезахисного покриву або просочування;
- питомі витрати та методи розрахунку кількості матеріалу;
- вимоги до підготовки поверхні;
- кліматичні умови виконання робіт;
- кількість шарів, товщину нанесення та час міжшарової сушки;
- час, протягом якого засіб набуває необхідних вогнезахисних властивостей;
- методи контролю якості;
- вимоги до утримання, ремонту, заміни або повторного застосування засобу;
- умови зберігання, транспортування, охорони праці та пожежної безпеки.
Саме Регламент є основним технологічним документом для правильного застосування конкретного вогнезахисного засобу. Якщо роботи виконані без урахування Регламенту, складно підтвердити їх відповідність встановленим вимогам.
Основні вимоги до виконання робіт
Правила встановлюють низку важливих вимог до організації та виконання робіт з вогнезахисту.
Ключові вимоги:
- роботи мають виконуватися суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію;
- вогнезахист виконується на підставі проектної документації;
- під час робіт необхідно дотримуватися вимог Регламенту на конкретний вогнезахисний засіб;
- забороняється виконувати роботи у кліматичних умовах, які не відповідають Регламенту;
- поверхня конструкцій або матеріалів має бути підготовлена відповідно до вимог застосованого засобу;
- після завершення робіт об’єкт може передаватися до експлуатації лише після набуття вогнезахисним засобом необхідних властивостей;
- у разі механічного пошкодження або обробки поверхні після нанесення засобу необхідно відновити вогнезахист згідно з Регламентом.
Для різних матеріалів Правила встановлюють окремі особливості. Деревина перед оброблянням має бути очищена, не повинна мати грибкових уражень, обвуглення, сторонніх включень або старих покривів, які заважають просочуванню чи нанесенню засобу. Якщо Регламентом передбачено контроль вологості, результати вимірювання оформлюються актом.
Для металевих конструкцій важливе значення має антикорозійне покриття. Перед нанесенням вогнезахисного засобу метал обробляють ґрунтом, рекомендованим у Регламенті. Якщо конструкція вже мала антикорозійне покриття, виконавець повинен перевірити його марку та стан. Пошкоджені ділянки очищаються від корозії та відновлюються.
Під час нанесення вогнезахисних засобів на металеві та залізобетонні конструкції враховується температура точки роси. Поверхня, яку захищають, має бути придатною для нанесення засобу відповідно до Регламенту.
Вимоги до перевірки відповідності вогнезахисту
Після виконання робіт проводиться перевірка відповідності вогнезахисту. Її організовує замовник робіт, який створює комісію та визначає її склад.
До комісії входять представники замовника та виконавця робіт. За потреби можуть залучатися представники проектної організації, виробника вогнезахисного засобу, уповноважені представники, органи у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки або органи з оцінки відповідності.
Під час перевірки оцінюють:
- відповідність виконаних робіт проектній документації;
- відповідність вимогам Регламенту;
- якість нанесення або монтажу вогнезахисного засобу;
- цілісність покриву, відсутність пропусків і дефектів;
- рівномірність покриття або просочування;
- надійність кріплення облицювальних матеріалів, екранів або клейових з’єднань;
- фактичну товщину шару вогнезахисного покриву;
- відповідність результатів нормативно-технічним документам.
За результатами перевірки складається акт перевірки відповідності вогнезахисту. До нього можуть додаватися копія проектної документації, копія Регламенту, акт визначення вологості деревини, акт визначення точки роси, акт на закриття прихованих робіт та інші документи залежно від типу робіт.
Якщо комісія виявляє недоліки, виконавець повинен усунути їх у визначені строки. Після усунення дефектів комісія завершує роботу та оформлює результати перевірки.
Вимоги до експлуатаційного контролю
Правила встановлюють, що після приймання робіт вогнезахисний покрив, просочування, облицювання або виріб повинні підтримуватися у належному технічному стані протягом усього строку експлуатації.
Суб’єкт господарювання, який експлуатує об’єкт, має визначити відповідальну особу за утримання вогнезахисту. Вона організовує нагляд за технічним станом покриву або виробу відповідно до Регламенту.
Не рідше одного разу на рік комісія суб’єкта господарювання повинна проводити перевірку технічного стану вогнезахисту. За результатами складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву, просочування, облицювання або виробу.
Під час експлуатаційного контролю звертають увагу на:
- розтріскування;
- відшарування;
- наявність іржі;
- виражену зміну кольору;
- механічні пошкодження;
- порушення цілісності покриву;
- надійність кріплень або клейових з’єднань;
- ознаки втрати експлуатаційної придатності.
Якщо виявлено пошкодження, проводять ремонт, заміну або повторне вогнезахисне обробляння відповідно до Регламенту та проектної документації. Якщо видимі дефекти займають понад 20 % поверхні вогнезахисного засобу або лабораторні випробування дають негативний результат, засіб підлягає заміні.
Які акти передбачені Правилами
У додатках до Правил наведено форми основних актів, які можуть оформлюватися під час виконання, приймання та подальшого контролю вогнезахисних робіт.
Документ передбачає такі акти:
- акт визначення вологості деревини — оформлюється перед нанесенням вогнезахисного засобу на дерев’яні конструкції або вироби, якщо це передбачено Регламентом;
- акт визначення точки роси — застосовується для контролю умов нанесення засобу, зокрема для металевих і залізобетонних конструкцій;
- акт перевірки відповідності вогнезахисту — складається після виконання робіт за результатами роботи комісії;
- акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву, просочування, облицювання та виробу — оформлюється під час експлуатаційного контролю.
Ці акти мають важливе значення, оскільки підтверджують не лише факт виконання робіт, а й відповідність вогнезахисту проектній документації, Регламенту та нормативно-технічним вимогам.
Практичне значення документа
Наказ МВС №1064 є одним із ключових документів для організації робіт з вогнезахисту в Україні. Він допомагає встановити зрозумілий порядок дій для всіх учасників процесу: замовника, проектувальника, виконавця робіт, виробника вогнезахисного засобу та експлуатанта об’єкта.
Практичне значення Правил полягає в тому, що вони:
- визначають, які об’єкти можуть підлягати вогнезахисту;
- описують основні способи виконання робіт;
- класифікують вогнезахисні засоби;
- встановлюють вимоги до Регламенту на кожний засіб;
- визначають порядок виконання робіт ліцензованими організаціями;
- регламентують перевірку відповідності вогнезахисту;
- передбачають оформлення актів і супровідної документації;
- встановлюють вимоги до щорічного контролю технічного стану;
- визначають підстави для ремонту, заміни або повторного нанесення засобу.
Для власника або керівника об’єкта цей документ важливий тим, що дозволяє правильно організувати процес вогнезахисту: від проектного рішення до подальшого утримання покриття. Для виконавця робіт Правила є основою для дотримання технології та оформлення результатів. Для експлуатанта об’єкта — це орієнтир, як контролювати стан вогнезахисту після завершення робіт.
Висновок
Правила з вогнезахисту, затверджені Наказом МВС України №1064, визначають комплексний порядок виконання, перевірки та експлуатаційного контролю вогнезахисних робіт. Документ охоплює не лише нанесення вогнезахисних засобів, а й проектування, підготовку поверхонь, вимоги до Регламенту, приймання робіт, оформлення актів і подальший нагляд за станом покриття.
Дотримання цих Правил має важливе значення для пожежної безпеки об’єкта. Правильно виконаний і документально підтверджений вогнезахист допомагає знизити пожежну небезпеку матеріалів, підвищити вогнестійкість конструкцій і забезпечити контрольований стан захисних покривів протягом усього строку їх експлуатації.
Завантажити PDF
Шукайте офіційне видання з відміткою про чинність на офіційних сайтах:
- Законодавство України Верховна Рада (НАПБ, закони)
- Портал e-construction - Єдина система будівництва (ДБН, ДСТУ)
- ДСНС України - Державна служба з надзвичайних ситуацій
- ДП “УкрНДНЦ” - Національний орган стандартизації
Важливо: Документи, які розміщено на сайті antifire.ua, призначено виключно для інформаційно-довідкових цілей, не мають статусу офіційних видань та не можуть використовуватися для офіційних експертиз, проєктної документації, комерційної діяльності тощо.
Посилання за темою статті
запитом
