Правила безпеки систем газопостачання для підприємств

Про що ця стаття

У цій публікації ми проведемо огляд  Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285, яким затверджено актуальні Правила безпеки систем газопостачання.

Правила безпеки систем газопостачання (далі Правила газової безпеки або Правила) є ключовим нормативним документом для підприємств, організацій та об’єктів, що займаються будівництвом, експлуатацією, ремонтом і реконструкцією газових мереж. Правила визначають вимоги до безпечної експлуатації зовнішніх і внутрішніх газопроводів, газорегуляторних пунктів, обладнання, вентиляційних і димових каналів, а також порядок виконання газонебезпечних робіт. Документ актуальний для власників об’єктів, інженерів, проєктувальників, служб експлуатації та фахівців з охорони праці

Наказ впроваджує сучасні стандарти контролю та нагляду у газовій галузі. І він важливий не лише для газорозподільних підприємств. Документ актуальний для власників і балансоутримувачів будівель, орендарів, експлуатуючих організацій, підприємств, котелень, громадських закладів, об’єктів торгівлі, виробництва та побутового обслуговування. Тобто всіх, хто використовує природний газ або зріджений вуглеводневий газ у своїй діяльності.

Для кого обов’язкові Правила безпеки систем газопостачання

Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, якщо їхня діяльність пов’язана з будівництвом, ремонтом, реконструкцією, технічним переоснащенням або експлуатацією систем газопостачання. Також документ охоплює роздрібну торгівлю зрідженим вуглеводневим газом у балонах.

Документ встановлює вимоги безпеки для систем газопостачання природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа та зрідженим вуглеводневим газом з тиском не більше 1,6 МПа. До сфери регулювання входять зовнішні газопроводи, газопроводи-вводи, внутрішні газопроводи, газове обладнання промислових, сільськогосподарських, комунальних, житлових і громадських будівель, газорегуляторні пункти, шафові газорегуляторні пункти, установки ЗВГ, газонаповнювальні станції та пункти.

Окремо в Правилах газової безпеки зазначено, на які об’єкти вони не поширюються. Наприклад, документ не встановлює вимог до технологічних газопроводів хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, окремих дослідних установок, газового обладнання транспорту, систем з тиском вище визначених меж, а також обладнання підвищеної небезпеки виробництва біогазу.

Чому цей документ важливий для безпеки об’єкта

Газопостачання - це зона підвищеного ризику. Небезпека пов’язана не лише з можливим витоком газу, а й із вибухонебезпечними концентраціями, несправною вентиляцією, порушеннями в роботі димоходів, несанкціонованими змінами газових мереж, відсутністю технічного обслуговування та неправильним виконанням газонебезпечних робіт.

У Правилах безпеки систем газопостачання визначено, що небезпечною концентрацією газу у повітрі вважається концентрація, яка більша або дорівнює 20% нижньої концентраційної межі вибуховості. Це важливий орієнтир для оцінки ризику, роботи сигналізаторів загазованості та дій аварійних служб.

Для бізнесу Правила безпеки систем газопостачання мають практичне значення одразу в кількох площинах:

1. Юридична відповідальність - власник або балансоутримувач відповідає за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання.
2. Охорона праці - роботи з газовим обладнанням можуть належати до робіт підвищеної небезпеки.
3. Пожежна та вибухова безпека - несправності газових систем можуть створювати ризик вибуху, пожежі або отруєння продуктами згоряння.
4. Експлуатаційна надійність - регулярні огляди, обстеження, ремонт і контроль допомагають уникати аварійних ситуацій.

Основні обов’язки власника, балансоутримувача та орендаря

Одне з ключових положень Правил газової безпеки - відповідальність за технічний стан систем газопостачання. Власник, балансоутримувач або орендар повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог законодавства. Також саме він відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

Це означає, що наявність договору з підрядником або газорозподільним підприємством не знімає з власника об’єкта загальної відповідальності за належний стан систем. Особливо це важливо для торгових центрів, виробничих приміщень, закладів громадського харчування, котелень, адміністративних будівель і житлових комплексів.

Для житлових і громадських будинків Правила газової безпеки прямо передбачають обов’язок забезпечувати доступ представникам газорозподільного підприємства до приміщень для технічного обслуговування, перевірки на загазованість і, за необхідності, відключення газового обладнання. Також власники мають утримувати в належному стані підвали, технічні коридори, вентиляцію, ущільнення вводів комунікацій, фасадні й внутрішні газопроводи.

Роботи підвищеної небезпеки та дозвільна документація

Правила передбачають, що роботодавець повинен отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію або застосування відповідного обладнання підвищеної небезпеки згідно з установленим порядком.

На практиці це означає, що роботи з газовими мережами, газорегуляторним обладнанням, газонебезпечні роботи, ремонт або пусконалагодження мають виконувати не випадкові підрядники, а організації та працівники, які мають відповідну кваліфікацію, допуски, дозвільні документи й досвід.

Для підприємства це питання не лише формальне. Якщо роботи виконуються без належного дозволу або без підготовленого персоналу, зростає ризик аварії, а у випадку інциденту можуть виникнути серйозні юридичні наслідки.

Вимоги до експлуатації та обслуговування систем газопостачання 

Вимоги до зовнішніх і підземних газопроводів

Окремий великий блок Правил газової безпеки присвячений безпечній експлуатації газопроводів і споруд на них. Документ регламентує технічні огляди трас підземних газопроводів, дії при виявленні загазованості, вимоги до охоронних зон, перевірку герметичності, стану ізоляції, корозії та якості зварних з’єднань.

Наприклад, при виявленні загазованості в 15-метровій смузі по трасі газопроводу працівник зобов’язаний повідомити аварійно-диспетчерську службу, організувати провітрювання загазованих підвалів, перших поверхів, колодязів та інших підземних споруд у радіусі 50 метрів від газопроводу. До прибуття аварійної бригади необхідно попередити людей про небезпеку та неприпустимість користування відкритим вогнем, електроприладами і засобами мобільного зв’язку.

Також правила газової безпеки встановлюють вимоги до охоронної зони газорозподільної системи. В межах 2 метрів з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу не допускається складування матеріалів, виконання земляних і будівельно-монтажних робіт, садіння дерев, облаштування стоянок, гаражів та інших споруд.

Для власників територій це дуже важливий пункт. Часто порушення виникають не через сам газопровід, а через сторонні роботи: ремонт покриття, встановлення тимчасових споруд, благоустрій, прокладання інших комунікацій без урахування охоронної зони газових мереж.

Технічне обстеження газопроводів

Підземні, надземні та наземні газопроводи підлягають технічному обстеженню, зокрема комплексному приладовому обстеженню. Під час такого обстеження визначають місцезнаходження і глибину закладання підземного газопроводу, герметичність, наявність корозії, стан ізоляційного покриття та електропотенціалу для сталевих підземних газопроводів, а за потреби - якість зварних з’єднань.

Це важливо для довготривалої експлуатації. Газопровід може виглядати справним зовні, але мати приховані проблеми: пошкодження ізоляції, корозійні процеси, втрату герметичності, ризик механічного пошкодження або порушення електрохімічного захисту.

Для підприємств, які експлуатують газові мережі на своїй території, технічне обстеження має бути частиною системної програми безпеки, а не разовою дією перед перевіркою.

Газорегуляторні пункти, ШГРП і ГРУ

Газорегуляторні пункти, шафові газорегуляторні пункти та газорегуляторні установки відповідають за зниження і стабілізацію тиску газу. У Правилах наведено терміни та скорочення для таких об’єктів: ГРП, ГРПБ, ГРУ, ШГРП, запобіжно-запірний клапан, запобіжно-скидний клапан та інші елементи газового господарства.

Фактично це вузли, від справності яких залежить безпечна подача газу до споживача. Несправний регулятор, некоректно налаштований запобіжний клапан або відсутність контролю тиску можуть створити аварійну ситуацію.

Тому для ГРП, ШГРП і ГРУ особливо важливі:

• регулярне технічне обслуговування;
• перевірка запірної та запобіжної арматури;
• контроль тиску до і після регулятора;
• справність засобів вимірювання;
• доступність об’єкта для обслуговування;
• дотримання вимог до технічних смуг і охоронних зон.

Внутрішні газопроводи та газове обладнання будівель

Правила окремо регулюють безпечну експлуатацію внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових та громадських будинків. Це особливо актуально для багатоквартирних будинків, закладів освіти, лікарень, офісних центрів, кафе, ресторанів, готелів і комунальних об’єктів.

Власники та балансоутримувачі повинні підтримувати в належному стані фасадні й внутрішні газопроводи, підвали, технічні коридори, вентиляцію, місця перетину газопроводами конструкцій будівель, а також димові та вентиляційні канали.

Правила також передбачають ситуації, коли обладнання підлягає відключенню від системи газопостачання із встановленням заглушки. Зокрема, це стосується несправного обладнання або випадків, коли система газопостачання не відповідає проєктній та виконавчо-технічній документації.

Цей пункт має практичне значення для об’єктів, де самовільно переносять газові плити, змінюють конфігурацію приміщень, встановлюють додаткове обладнання або проводять ремонт без погодження з відповідними фахівцями.

Димові та вентиляційні канали: чому це частина газової безпеки

Газова безпека - це не лише герметичність труб і справність обладнання. Важливу роль відіграють димові та вентиляційні канали. Якщо продукти згоряння не відводяться належним чином, виникає ризик отруєння чадним газом, погіршення горіння, зворотної тяги та аварійної ситуації.

Правила визначають, що безпечну експлуатацію і технічне обслуговування димових та вентиляційних каналів житлових і громадських будинків забезпечує власник, балансоутримувач або орендар. Перевірка і прочищення мають виконуватися спеціалізованою організацією, яка має дозвіл на такі роботи.

Під час перевірки димових і вентиляційних каналів визначають відповідність конструкції та матеріалів проєктній документації, прохідність каналів, наявність тяги та герметичність.

Для бізнесу це означає, що газовий котел, колонка, піч або інше обладнання з відведенням продуктів згоряння не можуть безпечно працювати без належного стану димоходу і вентиляції.

Вимоги до установок зрідженого вуглеводневого газу

Окремий розділ Правил присвячений безпечній експлуатації систем газопостачання зрідженими вуглеводневими газами. Це стосується резервуарних, балонних, групових, індивідуальних, випарних і змішувальних установок, а також операцій зливання-наливання ЗВГ.

Правила забороняють зливання ЗВГ, якщо закінчився строк чергового технічного опосвідчення резервуарів, є несправності, відсутній залишковий тиск або на резервуарах немає первинних засобів пожежогасіння.

Під час зливання АЦЗГ і рукави необхідно заземляти, а користування відкритим вогнем у місцях операцій зливання-наливання забороняється. Після наповнення резервуарів обов’язково перевіряють герметичність з’єднань, а виявлені витоки мають бути усунені негайно.

Також встановлено періодичність технічного обслуговування установок ЗВГ: один раз на 3 місяці при плюсових температурах зовнішнього повітря і не рідше одного разу на місяць при мінусових температурах.

Це важливо для об’єктів, які використовують газові балони або резервуари: кафе, склади, виробничі приміщення, мобільні торгові точки, котельні, приватні та комерційні об’єкти без підключення до централізованої газової мережі.

Газонебезпечні роботи: що потрібно знати

У Правилах наведено визначення газонебезпечних робіт. Це роботи, під час яких можливе виділення у робочу зону вибухо- і пожежонебезпечних або шкідливих газів, парів чи речовин у небезпечних концентраціях, а також роботи при недостатньому вмісті кисню - нижче 20% у повітрі.

До таких робіт можуть належати ремонт, відключення, продування, розбирання газового обладнання, роботи в колодязях, підвалах, резервуарах, на ділянках із можливим витоком газу тощо.

Практично це означає, що газонебезпечні роботи повинні виконуватися за чіткою процедурою: з підготовкою, контролем повітряного середовища, допуском персоналу, використанням засобів індивідуального захисту, призначенням відповідальних осіб та дотриманням заходів протипожежної безпеки.

Які ризики виникають при недотриманні правил газової безпеки

Порушення вимог безпеки систем газопостачання може призвести до кількох груп ризиків:

1. Аварійні ризики
   Витік газу, вибух, пожежа, отруєння чадним газом, пошкодження будівельних конструкцій, травмування людей.
2. Експлуатаційні ризики
   Зупинка роботи котельні, виробничої лінії, кухні, торгового або громадського об’єкта, аварійне відключення обладнання.
3. Юридичні ризики
   Претензії контролюючих органів, відповідальність посадових осіб, проблеми зі страховими виплатами у разі аварії.
4. Фінансові ризики
   Витрати на аварійні роботи, ремонт, простої, компенсації, відновлення документації та приведення системи до нормативного стану.

Що варто перевірити власнику або керівнику об’єкта

Для практичного самоконтролю можна використати короткий чек-лист:

• Чи є актуальна проєктна та виконавчо-технічна документація на систему газопостачання?
• Чи укладені договори на технічне обслуговування газового обладнання?
• Чи проводяться регулярні огляди газопроводів, ГРП, ШГРП, ГРУ?
• Чи перевіряються димові та вентиляційні канали?
• Чи є акти перевірок, обслуговування, ремонту, технічного обстеження?
• Чи забезпечено доступ до газового обладнання та запірної арматури?
• Чи не порушені охоронні зони газопроводів?
• Чи встановлені та справні сигналізатори загазованості там, де це передбачено проєктом або умовами безпеки?
• Чи проходить персонал навчання, інструктажі та медичні огляди, якщо це передбачено характером робіт?
• Чи виконуються газонебезпечні роботи лише підготовленими фахівцями?

Висновок

Правила безпеки систем газопостачання - це практична основа безпечної експлуатації газових мереж і обладнання. Вони визначають відповідальність власників, балансоутримувачів, орендарів і роботодавців, встановлюють вимоги до газопроводів, газорегуляторних пунктів, внутрішніх мереж, димових і вентиляційних каналів, установок зрідженого газу та газонебезпечних робіт.

Для підприємств, громадських об’єктів і житлових будівель дотримання Правил безпеки систем газопостачання - це спосіб зменшити ризик аварій, пожеж, вибухів, отруєнь і простоїв. Найбільш ефективний підхід - не чекати перевірки чи аварійної ситуації, а регулярно проводити технічне обслуговування, перевіряти документацію, контролювати стан обладнання і залучати до робіт лише кваліфікованих фахівців.

📥 Завантажити PDF

Правила безпеки систем газопостачання для підприємств

Посилання за темою статті

Категорія: Сигналізатори метану (природного газу)

Товари за темою публікації:

Акція

Газосигналізатор ВАРТА 2-03П

3 653 -6%

3 460 ₴

Купити

Газосигналізатор ВАРТА 2-03П призначений для автоматичного безперервного контролю довибухонебезпечної концентрації метану і безпеч...

Газосигналізатор ВАРТА 2-03Б

3 260 ₴

Купити

Газосигналізатор ВАРТА 2-03Б призначений для автоматичного безперервного одночасного контролю довибухонебезпечної концентрації мет...

Течошукач – газосигналізатор ВАРТА 5-03М.18

Ціна за
запитом

Замовити

Течошукач - газосигналізатор «ВАРТА 5-03М.18» є новою модифікацією переносних приладів на метан і пропан. Поріг чутливості 0,001...

Gazex датчик метану (CH4 ) DEX-1R2/N

34 630 ₴

Замовити

Двопороговий датчик DEX-1R2/N вибухозахищене виконання Ex (ATEX) зі змінним оптичним датчиком