Що таке система попередження пожеж

Система попередження пожеж об'єднується з загальним поняттям - пожежна профілактика.

Пожежна профілактика—це комплекс організаційних та технічних заходів спрямованих на убезпечення людей, запобігання можливого виникнення пожеж, обмеження їх розвитку, зменшення їх негативних наслідків та створення відповідних умов для пожежогасіння.

Пожежна профілактика передбачає оцінку пожежної і вибухопожежної небезпеки виробництва шляхом застосування технічних, будівельних, організаційних та інших способів і засобів захисту об'єктів господарювання. До технічних засобів захисту належить - автоматичне блокування, сигналізація, пожежні сповіщувачі та ін. До будівельних — системи димовидалення, використання легкорозбірних та легкоскидних конструкцій, шляхи евакуації, протипожежні стіни, розриви та ін. До організаційних-створення пожежно рятувальних частин, газорятувальних служб, добровільних протипожежних формувань, пожежно-технічних комісій, навчання посадових осіб та населення Правилам пожежної безпеки та ін.

Система попередження пожеж має забезпечувати необхідний рівень безпеки працюючих та матеріальних цінностей, що знаходяться на об'єктах господарювання. її призначення полягає у тому, щоб:

• унеможливлювати виникнення пожеж;
• гарантувати максимальну безпеку людей у разі виникнення пожеж;
• забезпечувати одночасно пожежну безпеку, як для працюючих, так і для матеріальних цінностей;
• не допускати негативного впливу чинників пожежі на організм працюючих.

Які вимоги ставляться до системи попередження пожеж?

До системи профілактики пожеж ставиться вимога, що стосується контролю і нагляду за процесами, здатними спричинити загоряння. Загоряння — це початковий етап процесу горіння, а відтак система його профілактики має включати контроль та нагляд за :

• джерелами теплової енергії;
• горючим середовищем;
• взаємодією джерел теплової енергії і горючого середовища.

Запобігати пожежам та не допускати їх появу можливо шляхом дотримання:

• регламентації допустимих концентрацій горючих речовин у виробничому середовищі;
• використання інгібуючих (хімічно активних) і флегматизуючих (інертних) добавок;
• у справному стані ефективної робочої і аварійної вентиляції та надійної герметизації технологічного обладнання;
• добору швидкісних систем сигналізації у випадку виникнення позаштатних ситуацій та ін.

Рекомендації щодо систем профілактики пожеж мають відповідати вимогам нормативно-технічної документації стосовно конкретного виробничого процесу та нормам технологічного регламенту.

Найбільш радикальні вимоги у системі профілактики пожеж мають включати: обмеження щодо утворення горючого середовища та його мінімізації, заміну горючих речовин та матеріалів, задіяних у технологічному процесі, важкогорючими або негорючими та ін.

Що є метою протипожежних профілактичних заходів? Основною метою протипожежних профілактичних заходів є комплекс технічних і організаційних заходів, які спрямовані на запобігання пожежам і вибухам, організацію їх гасіння без травмування людей з можливо меншими матеріальними збитками. Профілактичні протипожежні заходи мають включати наступні групи:

• усунення причин пожеж. Сюди належить вибір, улаштування і обслуговування опалювальних і вентиляційних систем, силової і освітлювальної електромережі і електрообладнання, зміна технологічного процесу та процесу зберігання і транспортування вогненебезпечних вантажів для усунення або зниження їх пожежної небезпеки, а також інші заходи адміністративного порядку;
• локалізацію вогнища пожежі, а відтак заходи проти її розповсюдження. Це переважно проектно-будівельні заходи, пов'язані з плануванням і розташуванням будівель і споруд на території підприємства та окремих цехів і дільниць в його межах; використання вогнестійких будівельних матеріалів; улаштування протипожежних перешкод і протипожежних зон та ін.
• забезпечення евакуації людей і матеріальних цінностей з будівель і споруд, що горять. Ці заходи мають забезпечувати раціональне розміщення і достатню, відповідно нормам, пропускну спроможність виходів і сходових кліток, раціональне розташування окремих виробництв на поверхах і близько до виходів, розташування обладнання з дотриманням проходів для евакуації і проїздів для пожежних автомобілів і інших рухомих засобів пожежогасіння.

• швидке розгортання тактичних дій по гасінню пожеж. Ці заходи включають правильне проектування і улаштування автомобільних і інших під'їзних шляхів до виробничих і службових будівель, під'їздів і проходів до пожежних водоймищ, улаштування зовнішніх пожежних драбин, наявність і зручне розташування засобів пожежогасіння за допомогою води та інших спеціальних засобів.

Які існують заходи боротьби з розповсюдженням пожеж?

Для боротьби з розповсюдженням полум'я в середині будівель використовують пожежні перешкоди у вигляді неспалимих металевих дверей або важкоспалимих дерев'яних полотнищ оббитих покрівельною сталлю в замок по азбестовому полотну товщиною 5-7 мм; у вікнах використовують неспалимі ставні, армоване скло в металевій рамі, в окремих випадках - водяні завіси для зрошення віконних та інших прорізів.

Підлоги мають володіти достатньою міцністю і опірністю вогню; вентиляційні установки і інші пристрої мають забезпечуватись заслінками або кришками, які автоматично перекривають повітропровід при підвищенні температури вище допустимої межі. В умовах великих виробничих корпусів такі заходи не можуть бути достатніми, тому виникає необхідність у влаштуванні капітальних протипожежних стін (брандмауерів) по усьому перерізі будівлі, протипожежних зон, відсіків і т. ін.

Що являє собою протипожежна стіна?

Протипожежна стіна являє собою глуху стіну з цегли, бетону або залізобетону з межею вогнестійкості не менше 1,5 год., що перерізає по вертикалі усі конструктивні елементи будівлі. Вона має спиратися безпосередньо на фундамент і підноситись над неспалимою покрівлею на 30 см, а спалимою і важкоспалимою - на 60 см.

Протипожежні стіни зводяться для ізоляції від основної будівлі небезпечних у пожежному відношенні цехів, складів, побутових приміщень іт. ін., а також для розподілу на відсіки великих виробничих і складських приміщень.

Товщина протипожежної стіни має бути не менше 25 см при кладці з цегли і 50 см - при кладці з природного каменю.

Якщо за умовами технології у внутрішніх протипожежних стінах виконують проріз для сполучення між окремими дільницями, тоді двері в цих прорізах мають бути з неспалимих або важкоспалимих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 1,0 год.

Коли неможливо розділити приміщення протипожежними стінами, то замість них встановлюють протипожежні зони, які поділяють будівлю по ширині і висоті. Межі вогнестійкості стін і опор протипожежних зон має бути не менше 1,5 год., перекриття - не менше 1,5 год. Ширина перешкоди такої зони - не менше 12 м.

Для захисту від перекидання вогню при пожежі з одного корпуса на сусідній, між ними мають зберігатися вільні від інших споруд протипожежні розриви шириною від 10 до 20 м; для пожежонебезпечних складських приміщень ці розриви мають бути, залежно від ступеня вогнестійкості будівель і вмісту складу, в межах від 24 до 50 м.