Системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей згідно ДБН В.2.5-56:2014

Галузь застосування

Система оповіщення (СО) про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

Експлуатування та технічне обслуговування CO в будинках та спорудах слід здійснювати згідно з вимогами НАПБ А.01.003 та інших чинних НД.

Оповіщення здійснюється одним із таких способів або їх комбінацією:

  • передачею звукових, а також, за необхідності, світлових сигналів оповіщення у всі приміщення будинку;
  • трансляцією мовленнєвих повідомлень про пожежу;
  • передачею в окремі зони будинку або приміщення повідомлень про місце виникнення пожежі, про шляхи евакуювання та дії, що забезпечують особисту безпеку;
  • увімкненням світлових покажчиків рекомендованого напрямку евакуювання;
  • увімкненням освітлення евакуювання;
  • для СО4 та СО5 типів – двостороннім зв'язком між приміщенням пожежного поста та зонами оповіщення.

Примітка. Зони оповіщення визначаються проектною організацією виходячи з умов забезпечення безпечного евакуювання людей.

CO із використанням мовленнєвого оповіщення за відсутності небезпечних ситуацій допускається використовувати в режимі трансляції музичних програм та іншої інформації з обов'язковим автоматичним вимкненням цього режиму при надходженні пожежної тривоги.

Загальні вимоги

За способами оповіщення CO діляться на

  • світлові (візуальні),
  • звукові,
  • мовленнєві
  • комбіновані.

Система оповіщення з використанням світлової (візуальної) сигналізації складається із світлових оповіщувачів, світлових покажчиків, знаків, табло або інших пристроїв, сигнальна інформація від яких створюється подачею сигналу управління. При цьому світлові (візуальні) системи оповіщення застосовуються у разі неможливості забезпечити оповіщення звуковими та мовленнєвими оповіщувачами.

Система оповіщення з використанням звукової сигналізації складається із звукових пожежних оповіщувачів згідно з ДСТУ EN 54-3, що генерують звукові сигнали попередження про пожежу при подачі на них сигналу управління.

Система оповіщення для забезпечення мовленнєвого оповіщення складаються з устаткування управління та індикації і гучномовців згідно з ДСТУ-Н CEN/TS 54-14, ДСТУ EN 54-16 та ДСТУ EN 54-24 відповідно. Трансляція мовленнєвого повідомлення забезпечується ручним або автоматичним запуском устаткування управління та індикації.

Комбіновані CO складаються із світлової, звукової та/або мовленнєвої сигналізації.

Вибір типів CO для будинків і приміщень різного призначення подано у додатку Б. Системи оповіщення про пожежу поділяють на п'ять типів за параметрами, наведеними в додатку Б.

Приведення в дію CO виконується:

  • в автоматичному режимі сигналом від СПС;
  • в ручному режимі оперативним персоналом із пожежного поста при отриманні сигналу від СПС або АСПГ. При цьому ручний режим має найвищий пріоритет управління CO.

Устаткування, що входить до складу CO, повинно відповідати вимогам чинних стандартів.

Оповіщення повинно виконуватись у всіх приміщеннях будинків (споруд) із постійним та тимчасовим перебуванням людей, та, за необхідності, на прилеглій до будинку території.

Мовленнєві повідомлення про пожежу повинні бути короткими, ясними та зрозумілими.

У будівлях, де можливе перебування людей, що не володіють національною мовою, мовленнєві повідомлення повинні транслюватися на декількох мовах, але не більше ніж на чотирьох.

Допускається використовувати CO з радіоканальними з'єднувальними лініями, при цьому вони повинні бути забезпечені автоматичним контролем їх працездатності.

Вимоги до сигналів оповіщення

Рівень звукового тиску сигналів оповіщення повинен бути не менше ніж на 15 дБ вище рівня постійного шуму та не менше ніж на 5 дБ вище рівня максимального шуму тривалістю не менше 60 с. Вимірювання рівнів звукового тиску виконується на висоті 1,5 м від рівня підлоги з використанням А-зваженого фільтра (дБА) у будь-якій точці зони обслуговування. Ці вимоги відносяться до звукових, голосових оповіщувачів та гучномовців.

Загальний рівень звукового тиску, отриманий у результаті складання шумів навколишнього середовища з акустичними сигналами від усіх працюючих оповіщувачів або гучномовців, не повинен перевищувати 120 дБА в будь-якій точці зони оповіщення.

Звукові оповіщувачі або гучномовці для встановлення в туалетних кімнатах та ліфтових кабінах повинні забезпечувати рівень звукового тиску не менше ніж на 10 дБ вище рівня постійного шуму.

Звукові оповіщувачі або гучномовці для встановлення в спальних кімнатах повинні забезпечувати рівень звукового тиску не менше ніж 75 дБА, а також як мінімум на 15 дБ перевищувати рівень постійного шуму.

Якщо між спальним приміщенням та оповіщувачем розміщена якась перепона (двері, штори або розсувні перегородки), то ця перепона повинна бути встановлена при проведенні вимірювань рівня звукового тиску.

Примітка 1 Вимірювання рівнів звукового тиску сигналів оповіщення (9.3.1-9.3.4) виконується шумоміром із використанням А-зваженого фільтра та часовою характеристикою F (швидко).

Примітка 2. Вимірювання рівнів звукового тиску (9.3.3-9.3.4) виконується на висоті 0,7 м від рівня підлоги.

У приміщеннях із великим рівнем шуму (танцювальні зали, нічні клуби, механічні цехи тощо), де рівень постійного шуму може перевищувати

100 дБА, повинно використовуватись відключення джерел шуму від енергоживлення комутаційними пристроями, які керуються системою сигналізації, за винятком випадків, коли відключення енергоживлення може призвести до іншої небезпеки. Після виключення джерела шуму рівень звукового тиску сигналів оповіщення повинен відповідати вимогам 9.3.1 та 9.3.2. У цих зонах оповіщення необхідно додатково встановлювати світлові оповіщувачі.

У приміщеннях, де людьми використовується шумозахисне спорядження для ослаблення рівня шуму навколишнього середовища, це ослаблення враховується згідно з технічними даними шумозахисного спорядження. Для компенсації рівня ослаблення необхідно відповідне збільшення рівня звукового тиску сигналу оповіщення. У цих зонах необхідно додатково використовувати світлові оповіщувачі.

Якщо в одному приміщенні зони оповіщення використовується два або більше звукових оповіщувачів, їх сигнали повинні бути синхронними.

У приміщеннях, де рівень постійного шуму перевищує 105 дБА, необхідно використовувати світлові оповіщувачі.

При розрахунку рівнів звукового тиску оповіщувачів та гучномовців необхідно враховувати, що різке збільшення рівня звукового тиску більше ніж на 30 дБ порівняно з рівнем постійного шуму навколишнього середовища може привести до раптового та небезпечного переляку людей.

Типові значення   рівнів   звукового   тиску   постійного   шуму навколишнього середовища для різних приміщень, дБА:

  • офісні приміщення – 55
  • навчальні приміщення – 45
  • виробничі приміщення – 80
  • механічні цехи – 85
  • адміністративні приміщення – 50
  • торгові зали супермаркетів – 60
  • торгові приміщення – 50
  • житлові приміщення – 35
  • лікарняні палати – 45
  • зали для конференцій – 55
  • склади – 35
  • підземні (підвальні) приміщення – 40
  • ліфтові кабіни – 55

Світлові оповіщувачі повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 54-23 .

Вимоги до розміщення оповіщувачів та гучномовців

При проектуванні систем оповіщення необхідно користуватись даними про акустичні та планувальні характеристики приміщень будинку, акустичні та світлові характеристики оповіщувачів, що плануються для використання.

Необхідно враховувати, що правильний вибір оповіщувачів, їх кількість та правильність розміщення є надзвичайно важливими для досягнення якісного та своєчасного сприйняття переданої CO інформації людьми, що перебувають у будинку.

При проведенні акустичних розрахунків приміщень слід користуватись відповідними методичними вказівками виробника мовленнєвої CO або комп'ютерним моделюванням, що є більш точним та економічно доцільним.

Монтування оповіщувачів необхідно виконувати згідно з проектною документацією та інструкціями виробника.

Настінні звукові оповіщувачі та гучномовці необхідно встановлювати так, щоб відстань між верхньою частиною оповіщувача і рівнем підлоги була не менше 2,2 м, а відстань між верхньою частиною оповіщувача та рівнем стелі була не менше 0,15 м. У разі неможливості виконання цих вимог допускається встановлювати оповіщувачі на відстані більше ніж 0,15 м від стелі, при цьому обладнання і кабелі, що знаходяться на відстані нижче ніж 2,2 м від підлоги, необхідно захистити від механічних пошкоджень.

Оповіщувачі, які встановлені з урахуванням 9.4.5, але при експлуатуванні можуть бути механічно пошкодженими, повинні бути захищені.

У випадку використання захисних коробок чи кришок характеристики створюваного оповіщувачами звукового поля повинні знаходитись у межах, встановлених нормативними документами для цих  оповіщувачів.

Допускається використовувати оповіщувачі та гучномовці, що встановлюються на стелі.

Оповіщувачі та гучномовці, призначені для використання у спеціальних умовах (відкрите повітря, температура, вологість, небезпечне середовище), повинні бути (атестовані) сертифіковані для використання в цих умовах.

При проектуванні CO з використанням гучномовців зони з великою сумарною потужністю слід розділяти на декілька кабельних ліній із сумарною потужністю підімкнених до однієї лінії гучномовців не більше 700 Вт з метою зменшення втрат у лінії та підвищення надійності оповіщення у разі пошкодження однієї із кабельних ліній. При цьому перевагу слід надавати "шаховому" порядку підімкнення гучномовців до кожної лінії із обов'язковим збереженням синфазної роботи всіх гучномовців у межах однієї зони, користуючись маркуванням кабельних ліній та гучномовців.

Забороняється використовувати одночасно звукові оповіщувачі та гучномовці в одному приміщенні.

Строби, які виконують функції світлових оповіщувачів (далі – строби), повинні розміщатися так, щоб у будь-якій частині приміщення, що захищається, в поле зору людей попадали прямі світлові сигнали від строба, або світлові сигнали, відбиті від стін або інших площин.

Якщо в поле зору людини можуть попасти світлові сигнали від двох або більше стробів, їх робота повинна синхронізуватись.

При настінному розміщенні стробів вони повинні встановлюватись у середній точці довшої стіни на висоті 2,2-2,4 м від рівня підлоги.

Рекомендації до розміщення настінних стробів у залежності від розміру приміщення наведені в таблиці 9.1.

Більше інформації по проектуванню, розробці, монтажу та встановленню Систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей дивіться у розділі:
"Системи сповіщення про пожежу - розробка і впровадження"

Таблиця 9.1 – Розміщення настінних стробів

Розмір приміщення, м

Інтенсивність джерела світла, кд

Один строб

Два строби

Чотири строби

6·6

15

12·12

60

30

15

24·24

240

175

60

40·40

630

375

135

Рекомендації до розміщення стробів у центрі стелі в залежності від розмірів та висоти приміщення наведені в таблиці 8.2.

Розміщення стробів у коридорах завширшки більше 6 м слід виконувати аналогічно приміщенню 6·6 м.

Таблиця 9.2 – Розміщення стробів у центрі стелі

Розмір приміщення, м

Інтенсивність джерела світла, кд

Висота стелі, м

Один строб

6·6

3

15

12·12

з

60

6·6

6

30

12·12

6

80

6·6

9

55

12·12

9

115

Якщо одним стробом неможливо забезпечити весь коридор, то необхідно враховувати наступне:

  • у будь-якій точці коридора повинен бути видимий принаймні один строб інтенсивністю не менше 15 кд;
  • строб повинен встановлюватись не далі 4,5 м від торця коридора;
  • відстань між стробами по коридору – не більше ніж 70 м;
  • якщо в коридорі є перегородки, то вони повинні прийматись як торець коридора.

У спальних кімнатах строби настінного розміщення повинні встановлюватись так, щоб відстань між головою людини, що спить, та стробом була не більше 4,8 м. Висота розміщення строба повинна бути не менше 0,6 м від стелі, а інтенсивність світлового потоку цього строба не менше 110 кд, враховуючи можливість скупчення диму під стелею у випадку пожежі.

При використанні в спальних приміщеннях стробів із розміщенням їх на стелі інтенсивність його світлового потоку повинна бути не менше 170 кд.

У всіх випадках при розрахунку кількості та розміщення стробів у кожному окремому приміщенні необхідно враховувати їх діаграми розсіювання світла.

Зони оповіщення

Визначення зон ведеться за наступними показниками:

  • особливістю пожежної небезпеки та архітектурно-планувальних рішень будинку;
  • можливими шляхами поширення небезпечних факторів пожежі;
  • умовами та шляхами евакуювання людей.

Межі зон оповіщення повинні збігатися з зовнішніми стінами будинку, межами протипожежних відсіків, міжповерховими перекриттями та іншими будівельними конструкціями.

Простори без протипожежних перегородок, будівельних конструкцій та протидимних екранів (завіс) із нормованим класом вогнестійкості не повинні розділятися на окремі зони оповіщення.

Якщо окрема зона оповіщення забезпечується декількома лініями оповіщення, всі оповіщувачі в цій зоні повинні керуватись одночасно.

Двосторонній телефонний зв'язок, влаштування якого передбачено 9.1.3, повинен бути призначений тільки для використання пожежними підрозділами. 

Вимоги до електроживлення та кабельних ліній

Устаткування електроживлення CO повинно відповідати вимогам ДСТУ EN 54-4.

Після аварійного вимикання основного джерела електроживлення його резервне джерело повинно забезпечити працездатність CO в режимі спокою протягом 24 год, а у режимі пожежної тривоги 15 хв, але не менше розрахункового часу евакуювання.

Резервним джерелом електроживлення можуть бути додаткові лінії електропостачання І категорії відповідно до ПУЕ з використанням пристроїв автоматичного ввімкнення резерву (АВР), акумуляторні батареї устаткування електроживлення CO, а також автономні електрогенератори з автоматичним запуском.

Вибір способу резервного електроживлення визначається проектною організацією в залежності від призначення будинку.

Для з'єднання оповіщувачів потрібно використовувати кабельні лінії, що забезпечують функціонування системи в умовах пожежі. Поперечний переріз кабелю потрібно визначати, беручи до уваги довжину мережі, струм та електричну напругу у кабелі.

Відгалуження від кабельних ліній повинно виконуватись із використанням розподільних коробок із класом вогнестійкості не нижчим показників вогнестійкості кабельних ліній. Ці коробки повинні унеможливлювати коротке замикання кабельної лінії в результаті пошкодження полум'ям оповіщувача та/або лінії відгалуження.

Коробка розподільна повинна забезпечувати підключення лінії відгалуження з необхідною сумарною потужністю гучномовців, що розміщені в зоні обслуговування.

Лінія відгалуження повинна бути призначена для обслуговування тільки однієї зони.

У системах із кільцевим розміщенням кабельних ліній при застосуванні ізоляторів короткого замкнення можна не виконувати вимогу 5.17.1 за умови прокладання зворотної кабельної лінії через інші приміщення.

Вимоги до аварійного освітлення та показників напрямку евакуювання

Аварійне освітлення евакуювання призначене для того, щоб дати людям можливість залишити небезпечне місце та створити необхідні умови бачення та орієнтації на шляхах евакуювання і забезпечити легкий пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

Аварійне освітлення евакуювання повинно бути стаціонарно встановлено, освітлювати зону підлоги та мати ударостійкий корпус.

Аварійне освітлення евакуювання повинно створювати на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.

Аварійне освітлення евакуювання при вимкненні основного джерела електроживлення повинно працювати не менше 60 хв від резервного джерела.

Вимоги до влаштування аварійного освітлення евакуювання необхідно встановлювати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-28.

Перевіряння систем відповідності

Перевіряння CO відповідності здійснюється згідно з вимогами чинних нормативних документів та додатка И цих будівельних норм.

Підтримання експлуатаційної придатності СО

Підтримання експлуатаційної придатності CO здійснюється згідно з вимогами чинних нормативних документів та додатка Ж цих будівельних норм.


< попередній розділ | наступний розділ > 

Інформація у цьому розділі є витягом з ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"*


Зміст ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"

  1. Сфера застосування 
  2. Нормативні документи щодо пожежної безпеки та систем протипожежного захисту
  3. Терміни та визначення для СПЗ
  4. Познаки та скорочення
  5. Загальні положення по Системам протипожежного захисту
  6. Склад систем протипожежного захисту
  7. Системи пожежної сигналізації
  8. Автоматичні системи пожежогасіння
  9. Системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей
  10. Системи протидимного захисту
  11. Диспетчеризація (центральний пункт управління) та автоматизація СПЗ
  12. Системи централізованого пожежного спостерігання
  13. Електрокерування, контроль і сигналізація СПЗ на об'єктах
  14. Додаток А. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння
  15. Додаток Б. Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей       
  16. Додаток В. Форма завдання на проектування системи протипожежного захисту
  17. Додаток Г. Проектування систем порошкового пожежогасіння
  18. Додаток Д. Зразки карток, журналів, актів щодо пожежної безпеки
  19. Додаток Е Опис додаткової функції устаткування індикації для систем пожежного спостерігання
  20. Додаток Ж. Технічне обслуговування систем протипожежного захисту
  21. Додаток И. Перевірка відповідності систем протипожежного захисту

*Ця публікація, незважаючи на її схожість з оригіналом (друкованим чи віртуальним виданням), носить інформаційнодовідковий характер і не має статусу офіційного, навіть якщо це зазначено у тексті (електронній чи сканованій версії). Ви можете ознайомитись з повним документом ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту у форматі pdf