Автоматичні системи пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-56:2014

Загальні вимоги

Автоматичні системи пожежогасіння (АСПГ) поділяються за конструктивним виконанням, характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння, за способом пуску відповідно до ДСТУ 2273.

Вибирати АСПГ слід з урахуванням характерних небезпечних факторів можливої пожежі, а також впливу вогнегасної речовини на довкілля та людей

АСПГ повинні забезпечувати:

  • спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;
  • розрахункову інтенсивність подачі та/або необхідну концентрацію вогнегасної речовини;
  • локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або її ліквідацію.

Автоматичні системи пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції системи пожежної сигналізації. Будинки та приміщення, що захищаються АСПГ, для яких сигнал запуску не формується СПС, повинні обладнуватися СПС для увімкнення СПДЗ і CO.

Для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам’яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше, необхідно використовувати модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорянь. Місцевий ручний пуск таких систем необхідно розміщувати відповідно до 13.4.7.

Якщо у приміщеннях, які не категоруються згідно з НАПБ Б.03.002 (торговельні, торговельно-виставкові комплекси тощо), розміщуються виробничі ділянки, що відносяться до категорій А, Б та В і не відокремлені протипожежними перешкодами, необхідно передбачати їх захист автоматичними системами пожежогасіння локального типу в межах ділянки (зони).

АСПГ об'ємним способом повинні забезпечувати формування керуючого імпульсу:

  • на автоматичне відключення вентиляції та перекривання, за необхідності, прорізів у суміжні приміщення до початку подавання вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається;
  • на зачинення дверей, що за умов експлуатування повинні бути постійно відчиненими;
  • на затримку подавання вогнегасної речовини в об'єм, який захищається, протягом часу, необхідного для евакуювання людей згідно з ГОСТ 12.1.004, але не менше 30 с на видачу поперед жувальних сигналів про спрацювання системи відповідно до 1.8.

При спрацюванні АСПГ об'ємним способом до подавання вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається, повинен бути виданий сигнал у вигляді напису на світловому табло "ГАЗ (піна, порошок, аерозоль)! "ВИХОДЬ" та звуковий сигнал оповіщення. Біля входу до приміщення у цьому випадку повинен бути виданий світловий сигнал "ГАЗ (піна, порошок, аерозоль)! – "НЕ ЗАХОДИТИ!", а у приміщенні чергового персоналу – відповідний сигнал щодо подавання вогнегасної речовини.

АСПГ, окрім спринклерних, повинні оснащуватись ручним пуском:

  • дистанційним – від пристроїв, що розміщуються біля входу до приміщення, яке захищається, та з приміщення пожежного поста. При цьому пристрої дистанційного пуску систем повинні бути забезпечені захистом від випадкового приведення їх в дію або механічного пошкодження;
  • місцевим – від пристроїв, встановлених на вузлі управління та (або) на станції пожежогасіння.

Автоматичний пуск АСПГ повинен відбуватися при спрацюванні двох пожежних сповіщувачів або двох технологічних датчиків (що включені за схемою логічного "І"), одного з двох сигналізаторів тиску або одного з двох електроконтактних манометрів (що включені за схемою логічного "АБО"). Управління технологічним, вентиляційним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується СПС, здійснюється згідно з 7.2.29.

Двері приміщень, які обладнуються об'ємними АСПГ, повинні бути обладнані пристроями самозачинення. Час повного закриття клапанів системи примусової вентиляції (якщо така є у цьому приміщенні) не повинен перевищувати 30 с.

Приміщення станції пожежогасіння повинні бути:

  • обладнані припливно-витяжною вентиляцією з нижнім забором повітря, що забезпечує стан повітряного середовища, вміст шкідливих речовин в якому не перевищує для них гранично-допустимих концентрацій;
  • оснащені принциповою схемою системи із зазначенням напрямків подачі вогнегасної речовини, найменувань (номерів) приміщень, куди веде кожен напрямок, а також з описом принципу дії системи;
  • відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу;
  • обладнані аварійним освітленням безпеки, телефонним зв'язком.

Приміщення станції пожежогасіння забороняється розташовувати безпосередньо над і під приміщеннями категорій А, Б, В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Вихід із приміщення станції належить передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу із станції до сходової клітки, яка має вихід безпосередньо назовні, не перевищує 25 м, а в коридор немає виходу приміщень категорії А, Б, В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Двері у приміщення станції пожежогасіння повинні бути постійно замкненими.

Ключі від приміщення станції пожежогасіння повинні знаходитися в приміщенні пожежного поста, про що при вході в приміщення станції пожежогасіння повинна бути відповідна інформація.

Для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок, які згідно з будівельними нормами не підлягають обов’язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, можуть застосовуватись автономні системи пожежогасіння локального застосування.

Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння

Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння локального застосування слід здійснювати відповідно до чинних нормативних документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів цих систем.

Застосування автономних систем локального застосування з термоактивуючою мікрокапсульованою вогнегасною речовиною відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-ХХ:20ХХ[1]

У будинках та спорудах не підлягають обладнанню АСПГ приміщення:

  • а) з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні);[1] документ на розгляді
  • б) санвузли, крім санвузлів у будинках з атріумами у громадських висотних будинках, вокзалах всіх видів транспорту, театрах, критих спортивних спорудах, кінотеатрах та підземних спорудах;
  • в) припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б та В; насосних станцій водопостачання та бойлерних;
  • г) виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою;
  • д) сходів та сходових кліток, крім сходів типу С2; е) приміщення вказані в ДСТУ Б EN:12845.

Більше інформації по проектуванню, розробці, монтажу та встановленню автоматичних та автономних систем пожежогасіння дивіться у розділі:
"Системи пожежогасіння в Києві"

Вимоги до автоматичних та автономних систем пожежогасіння.

Системи водяного та пінного пожежогасіння

Проектування автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ Б EN 12845.

Вибір водоживильника автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння необхідно здійснювати відповідно до Таблиці 8.1

Таблиця 8.1 Вибір типу водоживильників

 

Одиночний водоживильник

Високонадійний одиночний

водоживильник

Взаєморезервований водоживильник

Низька пожежна небезпека LH

+

+

+

Середня пожежна небезпека OH

+1

+

+

Виробничі приміщення з високою пожежною небезпекою HHP менше 500 спринклерів

+

+

+

Виробничі приміщення з високою пожежною небезпекою HHP (500 спринклерів та більше)

 

+2

+2

Складські приміщення з високою пожежною небезпекою HHS (менше 500 спринклерів)

+3

+

+

Складські приміщення з високою пожежною небезпекою HHS (від 500 до 5000 спринклерів)

 

+2

+2

Складські приміщення з високою пожежною небезпекою HHS (5000 спринклерів та більше)

 

 

+2

Примітка. 1. Для ОН2 та ОН 3 пневмобак не може використовуватись як одиночний водо живильник

Примітка. 2. Основна насосна установка повинна приводитись в дію джерелом яке повністю незалежне від резервної насосної установки. У випадку не виходу на робочий режим основної насосної установки пуск резервної насосної установки повинен відбуватись автоматично.

Примітка. 3. Для високостелажного зберігання до 80 внутрішньо стелажних спринклерів

Автоматичні системи порошкового пожежогасіння

Проектування систем порошкового пожежогасіння повинне здійснюватись відповідно до вимог ДСТУ 7052 і додатку Г цих будівельних норм.

Автоматичні системи аерозольного пожежогасіння

Проектування, монтування та технічне обслуговування системи аерозольного пожежогасіння з використанням твердопаливних генераторів відповідно до вимог ДСТУ 4490, генератори вогнегасного аерозолю, що використовуються в цих системах, мають відповідати вимогам ДСТУ 4442.

Проектування, монтування та технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння локального застосування з термоактивуючою мікрокапсульованою вогнегасною речовиною слід здійснювати згідно з ДСТУ Б В.2.5-ХХ:20ХХ[1]

[1] -документ на розгляді

Автоматичні системи газового пожежогасіння

Проектування систем газового пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4466 (усі частини розділу 2), ДСТУ 4578 та інших чинних нормативних документів .

Компоненти АСГП мають відповідати вимогам ДСТУ 4095, ДСТУ 4312, ДСТУ 4469 (усі частини розділу 2), ДСТУ EN 12094 та іншим чинним нормативним документам.

Газові вогнегасні речовини, що використовуються в АСПГ, повинні віповідати вимогам ДСТУ 3958, ДСТУ 4466, ДСТУ 5092, ДСТУ 7288 та іншим НД

В автоматичних системах газового пожежогасіння застосовуються вогнегасні речовини, вказані в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 – Вогнегасні речовини для автоматичних систем газового пожежогасіння, дозволені до застосування

Вогнегас на речовина

 Хімічна назва

 Хімічна формула

Класиф- ікаційний номер

Націонал ьний стандарт

FK-5-1 - 12

Додекафтор-2- тилпентан-З-он

CF3CF2C(О)CF(CF3)2

756-13-8

ДСТУ 4466-5

HFC 125

Пентафторетан

CHF2CF3

354-33-6

ДСТУ 4466-8

HFC 227еа

Гептафторпропан

CF3CHFCF3

2252-84-8

[ДСТУ 4466-9

IG-01

 Аргон

Аr

74040-37-1

ДСТУ 4466-12

IG-100

Азот

N2

7727-37-9

ДСТУ 4466-13

IG-55

Азот (50 %) Аргон (50 %)

N2 Аr

7727-37-9 74040-37-1

ДСТУ 4466-14

IG-541

Азот (52 %) Аргон (40 %) Діоксид вуглецю (8 %)

N2 Аr CО2

7727-37-9 74040-37-1 124-38-9

ДСТУ 4466-15

СО2

Діоксид вуглецю

СО2

124-38-9

ДСТУ 5092

Примітка. У разі застосування інших типів газів, які не указані у цій таблиці, необхідно керуватися вимогами ДСТУ 4466 частини - 1; 2; 6; 10; 11, ДСТУ 7288 та інших чинних нормативних документів.

Перевіряння систем відповідності

Перевіряння систем відповідності здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства та додатка И цих будівельних норм.

Підтримання експлуатаційної придатності АСПГ

Під час проведення заходів з підтримання експлуатаційної придатності необхідно виконувати вимоги чинних нормативних документів та додатка Ж цих будівельних норм.


< попередній розділ | наступний розділ > 

Інформація у цьому розділі є витягом з ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"*


Зміст ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"

  1. Сфера застосування 
  2. Нормативні документи щодо пожежної безпеки та систем протипожежного захисту
  3. Терміни та визначення для СПЗ
  4. Познаки та скорочення
  5. Загальні положення по Системам протипожежного захисту
  6. Склад систем протипожежного захисту
  7. Системи пожежної сигналізації
  8. Автоматичні системи пожежогасіння
  9. Системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей
  10. Системи протидимного захисту
  11. Диспетчеризація (центральний пункт управління) та автоматизація СПЗ
  12. Системи централізованого пожежного спостерігання
  13. Електрокерування, контроль і сигналізація СПЗ на об'єктах
  14. Додаток А. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння
  15. Додаток Б. Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей       
  16. Додаток В. Форма завдання на проектування системи протипожежного захисту
  17. Додаток Г. Проектування систем порошкового пожежогасіння
  18. Додаток Д. Зразки карток, журналів, актів щодо пожежної безпеки
  19. Додаток Е Опис додаткової функції устаткування індикації для систем пожежного спостерігання
  20. Додаток Ж. Технічне обслуговування систем протипожежного захисту
  21. Додаток И. Перевірка відповідності систем протипожежного захисту

*Ця публікація, незважаючи на її схожість з оригіналом (друкованим чи віртуальним виданням), носить інформаційнодовідковий характер і не має статусу офіційного, навіть якщо це зазначено у тексті (електронній чи сканованій версії). Ви можете ознайомитись з повним документом ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту у форматі pdf