Монтаж систем пожежної сигналізації

Зверніть увагу! Монтаж автоматичної пожежної сигналізації має здійснювати спеціалізована компанія, яка має достатній досвід, ліцензію і відповідні допуски.

Встановлення системи пожежної сигналізації відбувається після того, як проект та кошторис перетворилися на кабелі, датчики та інше необхідне обладнання.

Сам процес монтажу умовно можна розбити на декілька етапів

Етапи встановлення системи пожежної сигналізації:

• Розрахунок вартості впровадження СПС.
• Узгодження ціни з Замовником та підписання договору.
• Здійснення робіт з монтажу СПС.
• Здача в експлуатацію встановленої системи.

Монтаж автоматичної системи протипожежної сигналізації  здійснюється на основі проекту.

Послуги монтажу включають окремі види робіт:

• Прокладка кабельних ліній
• Монтаж обладнання
• Пуско-налагоджувальні роботи

Розрахунок вартості монтажних робіт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації проводиться відповідно до архітектурних креслень об'єкта, специфікації АПС. У випадку відсутності цих документів рамкову ціну можливо буде скласти за результатом виїзду нашого спеціаліста на об'єкт замовника.

Коли все змонтовано та встановлено на об'єкті замовника наступає час оформлення Акту приймання-передачі основних засобів за формою ОЗ-1 та Акт вводу в експлуатацію систем пожежної сигналізації.

Якісне встановлення системи пожежної сигналізації повинно відповідати вимогам:

• повна відповідність проектній документації
• враховані всі особливості приміщення;
• відповідність термінам та вартості виконання робіт.

Звісно для цього потрібно звернутись до відповідної компанії з великим портфоліо та необхідними ліцензіями.

Зверніть увагу!

• Обов'язкова наявність діючої ліцензії щодо послуги.
• Проект має бути розроблено під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, якій має відповідний кваліфікаційний сертифікат згідно згідно Закону України «Про архітектурну діяльність».
• Проектні роботи повинені бути здійснено інженером-проектувальником з досвідом роботи та з відповідним сертифікатом

Галузь застосування

Згідно з ДБН В.2.5-56:2014 СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ.

Монтаж Систем пожежної сигналізації здійснюється для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управлінняпротипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або бло­куванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Загальні вимоги до систем протипожежної сигналізації

Правильний монтаж системи повинен забезпечити:

1. своєчасне (на ранніх стадіях) виявлення ознак пожежі;
2. передавання тривожних сповіщень (пожежної тривоги та поперед­ження про несправність) до інших пристроїв системи;
3. формування сигналів управління для систем протипожежного захисту та іншого інженер­ного обладнання;
4. сигналізування про виявлену несправність

При здійсненні монтажа систем пожежної сигналізації (включаючи побудові, проектуванні, монтуванні, перевірці відповідності і технічному обслуговуванні) необхідно керуватися вимогами ДСТУ CEN/TS 54-14:2021 (CEN/TS 54-14:2018, IDT) та будівельних норм.

Після встановлення системи пожежної сигналізації не повинні:

1. підпадати під несприятливий вплив інших систем чи обладнення;
2. виходити з ладу через вплив на них вогню до моменту його виявлення;
3. реагувати на що небудь, що не пов’язано з виявленням пожежі.

Вибір пожежних сповіщувачів для монтажу

Компоненти систем пожежної сигналізації повинні відповідати вимогам серії стандартів ДСТУ ЕN 54-1 - ДСТУ ЕN 54-5, ДСТУ ЕN 54-7, ДСТУ ЕN 54-10 - ДСТУ ЕN 54-14, ДСТУ ЕN 54-16 - ДСТУ ЕN 54-18, ДСТУ ЕN 54-20, ДСТУ ЕN 54-21, ДСТУ ЕN 54-24.

Під час проектування СПС з компонентів різних виробників необхідно враховувати сумісність роботи всіх компонентів, як визначається в ДСТУ ЕN 54-13.

При виборі пожежних сповіщувачів необхідно керуватися вимогами ДСТУ 54-14 та будівельних норм:

1. вибирати тип димового сповіщувача рекомендується згідно з ДСТУ ЕN 54-7 та ДСТУ ЕN 54-12 з урахуванням чутливості до різних типів димів;
2. пожежні сповіщувачі полум’я слід використовувати згідно з ДСТУ ЕN 54-10, якщо в зоні контролювання при пожежі на початковій стадії можливе виникнення відкритого полум’я або перегрітої поверхні (як правило, більше 600 °С). Сповіщувачі полум’я можуть застосовуватися у контрольованих зонах перегрітих, але не випромінюючих світла предметів, наприклад, у камерах сушіння;
3. теплові пожежні сповіщувачі слід використовувати згідно з ДСТУ ЕN 54-5, якщо в зоні контролювання в разі виникнення пожежі на її початковій стадії передбачається тепловиділення, а застосування інших типів сповіщувачів недоцільно через наявність факторів, що призводять до їх хибних спрацювань;
4. при застосуванні теплових пожежних сповіщувачів необхідно їх вибирати, враховуючи класи сповіщувачів зі значеннями їх нормальної температури використання, максимальної температури використання; мінімальної та максимальної статичної температури спрацювань згідно з вимогами ДСТУ ЕN 54-5;
5. якщо в контрольованій зоні невідома домінуюча ознака виявлення пожежі на початковій стадії, то в цьому разі рекомендується застосовувати комбінацію пожежних сповіщувачів, які реагують на різні ознаки пожежі або комбіновані пожежні сповіщувачі;
6. димові пожежні сповіщувачі, які мають у своїй конструкції звуковий оповіщувач, допускається застосовувати в разі, коли на початковій стадії виникнення пожежі є дим і контрольовані приміщення використовуються для короткострокового проживання (перебування) людей (готелі, лікарні, гуртожитки тощо).

Наявність таких пожежних сповіщувачів не виключає обладнання цих об’єктів мовленнєвою системою оповіщення про пожежу згідно з вимогами розділу 9.

Пожежні сповіщувачі повинні використовуватися згідно з вимогами експлуатаційних документів та з урахуванням середовища контрольованих приміщень.

Допускається встановлювати в одному приміщенні один пожежний сповіщувач за умови виконання 2.

У разі ширини контрольованого приміщення до 3 м (з висотою до 7,5 м) відстань між димовим пожежними сповіщувачами дозволяється збільшувати до 15 м, при цьому відстань від першого і останнього сповіщувача до стіни не повинна бути більше 7,5 м. При розміщенні пожежних сповіщувачів під фальшпідлогою, за підвісною стелею та в інших просторах заввишки менше 1,70 м відстань між сповіщувачами допускається збільшувати в 1,5 раза від нормативної.

Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі дуже високої та підвищеної чутливості реко­мендується застосовувати для контролю великої відкритої поверхні та приміщень з висотою більше ніж 8 м - атріуми, виробничі цехи, складські приміщення, торговельні зали, пасажирські термінали, спортивні зали і стадіони, цирки, зали музеїв, картинних галерей тощо, а також для контролю приміщень з великою концентрацією електронно-комп’ютерної техніки (серверы, АТС, центри обробки даних, тощо).

При проектуванні контролю приміщень пожежними сповіщувачами їх рекомендується розташовувати за схемами трикутного (рисунок 1) або квадратного розміщення (рисунок 2) а - відстань між сповіщувачами; б - відстань від стіни до сповіщувача

Рисунок 2 - Схема трикутного розміщення сповіщувачів

Рисунок 2 - Схема квадратного розміщення сповіщувачів

Максимальна відстань між тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною визначається за таблицею 1, але не повинна перевищувати значень, вказаних у технічній документації на сповіщувачі.

Таблиця 1 - Максимальна відстань між тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною 

Максимальна відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем і стіною виз­начається за таблицею 2, але не повинна перевищувати значень, вказаних у технічній докумен­тації на сповіщувачі.

Таблиця 2 - Максимальна відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною 

Необхідно додатково встановлювати точкові пожежні сповіщувачі під технологічними площадками, платформами, коробами, що мають суцільну конструкцію в залежності від значень довжини І, ширини b та площі F, які одночасно перевищують вказані в таблиці 3 значення з урахуванням висоти розміщення пожежних сповіщувачів h.

Таблиця 3 - Значення довжини І, ширини b та площі F

Рисунок 3 - Параметри площадок

При розміщенні пожежних сповіщувачів під фальшпідлогою, за підвісною стелею чи в інших недоступних для огляду місцях повинна бути передбачена можливість визначення місця знаходження пожежного сповіщувача за допомогою виносного пристрою світлової індикації. Прицьому конструкція фальшпідлоги або підвісної стелі повинна забезпечувати доступ до пожежних сповіщувачів для їх технічного обслуговування.

Примітка.

Для захисту приміщень з наявністю підвісних стель висотою до 0,9 м включно можуть бути застосовані двоточкові пожежні сповіщувачі.

Точкові пожежні сповіщувачі слід встановлювати під покриттям (перекриттям).

У місцях, де є загроза механічного ушкодження пожежного сповіщувача, повинна бути передбачена захисна конструкція, яка не порушує його працездатності та ефективності виявлення пожежі.

Пожежні сповіщувачі та шлейфи СПС, які змонтовані на висоті менше ніж 2,2 м від підлоги, обов’язково захищаються від механічних ушкоджень.

Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі слід встановлювати з максимальною висотою повітрозабірних труб в залежності від класу чутливості:

• клас С (звичайна) - до 8 м включно;
• клас В (підвищена) - до 15 м включно;
• клас А (дуже висока) - згідно з технічною документацією підприємства-виробника.

Якщо аспіраційні димові пожежні сповіщувачі призначено для захисту приміщення по всій площі, а не для локального захисту обладнання, то всі точки відбору проб повинні мати радіус дії, який не перевищує 7,5 м. При цьому загальна площа, яка контролюється одним аспіраційнимдимовим пожежним сповіщувачем, не повинна перевищувати більше ніж одну димову зону за 1600 м2.

Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі повинні відповідати вимогам ДСТУ БИ 54-20. При проектуванні та виборі аспіраційних димових пожежних сповіщувачів необхідно застосовувати вимоги, що викладені в розділі 5, 7 ДСТУ БИ 54-20. Вибір максимальної довжини труб та чутливості аспіраційних димових пожежних сповіщувачів повинен проводитись:

• для попередньо розрахованих трубопроводів простих конфігурацій згідно з інструкціями виробника
• для повністю розрахованих трубопроводів складних конфігурацій згідно з інструкціями виробника, а в разі їх відсутності можливе використання спеціалізованих комп’ютерних програм, розроблених виробником.

Дані з детальними розрахунками у вигляді спеціальних робочих таблиць або комп’ютерних роздруківок (за необхідності) можуть бути додані до проекту.

Передавач та приймач променевого димового сповіщувача повинні встановлюватись на стінах, перегородках, колонах та інших конструкціях, які гарантують їх нерухоме кріплення, їх мон­тування слід здійснювати згідно з технічною документацією виробника.

Передавач та приймач променевого димового сповіщувача слід розміщувати так, щоб у зоні виявлення пожежі сповіщувачем не знаходилися сторонні об’єкти. Оптична вісь променевого димового сповіщувача не повинна знаходитись ближче ніж 0,5 м до стін, перегородок, конструкцій обладнання або інших матеріалів. Максимальна відстань між передавачем та приймачем променевого димового сповіщувача повинна бути не більше ніж 100 м.

Максимальна відстань між паралельними оптичними осями лінійних пожежних спові­щувачів, оптичною віссю і стіною визначається за таблицею 4, але не повинна перевищувати значень, вказаних в технічній документації на ці сповіщувачі.

У приміщеннях заввишки більше 11 м променеві сповіщувачі встановлюються в два яруси. Розміщення ярусів визначається за таблицею 4, при цьому перший ярус слід передбачати на відстані від 1,5 м до 2 м від верхнього рівня пожежного навантаження, але не менше ніж 4 м від рівня підлоги, встановлення додаткового ярусу сповіщувачів слід передбачати на відмітці не більше ніж 0,8 м від рівня перекриття.

Таблиця 4 - Максимальна відстань між паралельними оптичними осями та оптичною віссю і стіною

Максимальна відстань між лінійними тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною визначається за таблицею 5, але не повинна перевищувати значень, указаних у технічній документації на ці сповіщувачі.

Таблиця 5 - Максимальна відстань між лінійними тепловими пожежними сповіщувачами

Резерв ємності приймально-контрольних приладів або кільцевих шлейфів пожежної сигналізації для систем з адресованими компонентами повинен бути не менше ніж 10 %.

Зовні будинків ручні пожежні сповіщувачі слід встановлювати на відстані не більше 150 м один від одного та забезпечувати їх штучним освітленням та світловими покажчиками згідно з ДСТУ ІБО 6309.

Резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних тощо) повинен становити не менше 10 % від загальної кількості їх в СПС. Зазначений запас повинен зберігатися на об’єкті, а в обґрунтованих випадках може зберігатися в організації, яка здійснює технічне обслуговування СПС.

Не підлягають втановленню пожежної сигналізації:

1. приміщення з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні);
2. санвузли, крім санвузлів у будинках з атріумами у громадських висотних будинках, вокзалах всіх видів транспорту, театрах, критих спортивних спорудах, кінотеатрах та підземних спорудах;
3. припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б та В, насосних станцій водопостачання та бойлерних;
4. виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою;
5. сходів та сходових кліток, крім сходів типу С2.
6. приміщення та площі, що вказані в А.5.3.8 ДСТУ ОЕИ/ТБ 54-14.

Монтаж приймально-контрольних пожежних панелей (ППКП)

ППКП, як правило, належить встановлювати в передбаченому для цього приміщенні пожежного поста. Це приміщення слід обладнувати пожежними сповіщувачами. В обґрунтованих випадках допускається встановлення приладів приймально-контрольних пожежних у приміщеннях без постійного чергування персоналу за умови передавання тривожних сповіщень на пульти пожежного спостерігання. У цих приміщеннях слід передбачити заходи, що запобігають доступу сторонніх осіб до ППКП.

У разі встановлення ППКП у приміщенні без постійного перебування чергового персоналу значення температури і вологості повітря повинні відповідати вимогам технічної документації на прилади та обладнання СПС, а освітленість цього приміщення повинна відповідати вимогам 5.10 будівельних норм.

ППКП і апаратуру управління заборонено встановлювати у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах (згідно з НПАОП 40.01-1.32). Обладнання АСПГ та СПС, що розміщується у межах вибухонебезпечної зони, повинно мати допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електричних апаратів і приладів. Прокладання проводів і кабелів у таких зонах повинно відповідати вимогам НПАОП 40.01-1.32 відповідно до класу вибухонебезпечної зони.

ППКП і устатковання управління встановлюють на будівельних конструкціях, виконаних з негорючих матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19.

Допускається встановлення вказаного устатковання на конструкціях, виконаних із горючих матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, за умови захисту цих конструкцій металевим листом завтовшки не менше 1 мм або іншим листовим негорючим матеріалом завтовшки не менше 10 мм. При цьому листовий матеріал повинен виступати за контури встановленого на ньому обладнання не менше ніж на 100 мм.

У випадках, коли використовуються системи оповіщення СО4 та СО5, система пожежної сигналізації повинна бути з адресними компонентами.

Системи пожежної сигналізації повинні формувати імпульс на управління автоматичними системами пожежогасіння та оповіщення про пожежу типу СО4, СО5 у разі спрацювання не менше двох пожежних сповіщувачів, які встановлюються в одному приміщенні. Розміщувати пожежні сповіщувачі необхідно так, щоб кожна точка контрольованої площі знаходилась у межах робочих радіусів двох пожежних сповіщувачів у відповідності з ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.

Формування сигналів управління систем протидимного захисту, оповіщення про пожежу типів СО1 - СО3, хибне спрацювання якого не може призвести до зниження рівня безпеки людей технологічним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується системами пожежної сигналізації, допускається здійснювати від спрацювання одного пожежного сповіщувача або техно­ логічного датчика.

Примітка.

Для зниження ймовірності хибного спрацювання доцільно уникати розміщення двох пожежних сповіщувачів в одній точці (один біля одного).

Не допускається передбачати в проектах для контролювання одного об’єкта більш ніж одного ППКП системи пожежної сигналізації, окрім як при застосуванні ієрархічних систем згідно з ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.